Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду радіаційних речовин в атмосферу і закінчення формування радіаційного сліду на місцевості. Тривалість цієї фази в залежності від характеру і масштабу аварії може тривати від кількох годин до декількох діб. На ранній фазі доза зовнішнього опромінення формує гамма- і бета-випромінювання радіоактивних речовин.
Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття усіх заходів захисту населення. В залежності від характеру і масштабу аварій, тривалість середньої фази може бути від декількох діб до року після виникнення аварії.
Пізня фаза – післяаварійна фаза, її тривалість визначається розмірами та масштабами аварії, може тривати від декількох місяців до десятиріч.
Для наочності і оперативності оцінки обстановки на картах установлені при прогнозуванні наступні зони забруднення при аварії на АЕС (рис. 6.1).
Зона М – зона p/а небезпеки. На її зовнішній межі рівень радіації – 14 мР/год і річною дозою 5 Р.
Зона А – зона помірного p/а забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації – 140 мР/год і річною дозою 50 Р.
Зона Б – зона сильного забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації – 1,4 P/год і річною дозою 500 Р.
Зона В – зона небезпечного забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації – 4,2 P/год. і річною дозою 1500 Р.
Зона Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення. На її зовнішній межі рівень радіації – 14 Р/гоц і річною дозою 5000 Р.
На рисунку 6.1 показані рівні радіації на початку зони (на першу добу після аварії).
Рис. 6.1. Прогнозовані зони радіаційного забруднення при аварії на АЕС
Є готові таблиці зниження рівня радіації. Рівень радіації за рік зменшується в 10 разів (таблиця 6.4).
Таблиця 6.4
Коефіцієнти зниження радіації забрудненої місцевості після аварії на АЕС
| Час після аварії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| К | 1 | 0.76 | 0.64 | 0.57 | 0.52 | 0.49 | 0.46 | 0.43 | 0.41 | 0.4 | 0.38 | 0.37 | 0.36 | 0.35 | 0.34 | 0.33 | 0.32 |
| Час після аварії | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 28 | 29 | ЗО | 60 | 90 | 180 | рік | |
| К | 0.315 | 0.31 | 0.3 | 0.295 | 0.29 | 0.285 | 0.28 | 0.275 | 0.27 | 0.267 | 0.263 | 0.25 | 0.19 | 0.16 | 0.125 | 0.09 |
Зі зниженням небезпеки зовнішнього опромінення переважного значення в загальній вражаючій дозі набуло внутрішнє опромінення цезієм – 137, стронцієм – 90 (при вживанні продуктів харчування).
У 1991 р. був прийнятий Закон України "Про правовий режим території, що дістала p/а забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначає рівні забруднення місцевості та вид екологічної зони.
Згідно зі статтею 1 Закону забрудненою вважається територія, проживання на якій може призвести до опромінення населення понад 0,1 бер за рік (перевищує природний доаварійний фон).
За статтею 2 забруднена територія поділяється на такі зони (рис. 6.2).
• 1. Зона відчуження – 30-кілометрова зона, з якої була проведена евакуація у 1986 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру“ на сторінці 5. Приємного читання.
