Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

Цивільний захист

Максимальна концентрація зараження спостерігається при малих швидкостях вітру (до 1 м/с).

6.1.3. Особливості забруднення місцевості при аваріях на АЕС

Аналізуючи дані про території p/а забруднення, які можуть бути непридатними для проживання людей тривалий час після ядерного вибуху потужність 1 Мт і після руйнування ядерного реактора РВБК – 1000 з енергетичною потужністю 1000 МВт (ЧАЕС), можна зробити висновок про радіаційні наслідки (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Територія, непридатна для проживання після ядерного вибуху (1 Мт) і руйнування ядерного реактора РВБК – 1000, км2

Доза, Р/рікПеріод часу
1 рік5 років10 років100 років
215000/230090/80015/3602/50
102000/50010/2002/1000,20
50300/1002/400,200/5
100130/500/200/100/2

Існує багато типів ядерних реакторів. АЕС, побудовані в Україні, базуються на реакторах водно-водяних (ВВЕР – водно-водяний енергетичний реактор) і канальних уран – графітових реакторах РВБК.

Реактори типу ВВЕР працюють на Запорізькій, Хмельницькій, Рівненській, Південно-Українській АЕС. Реактори типу РВБК побудовані на ЧАЕС, а в Росії – на Ленінградській, Курській і Смоленській АЕС.

Аварія на АЕС має свої особливості в порівнянні з вибухом ядерного заряду. Він проходить повільно. В ядерному реакторі знаходиться велика кількість ядерного палива – 400-500 тон p/а речовин з різним періодом піврозпаду. Створена хмара піднімається на висоту до 20 км і вітром розкидається на великі території.

• 1. Аварія на АЕС має велику часову тривалість викидання радіоактивних речовин (PP) порівняно з ядерним вибухом. За цей час напрямок вітру змінюється неодноразово. Тому конфігурацію зони забруднення прогнозувати важко.

• 2. При аварії на АЕС утворюються дуже дрібні аерозолі – 0,5-3 мк (при вибуху – більше 60 мк). Викидання йде відносно невисоке. Аерозолі можуть триматися у повітрі тривалий час, розповсюджуватися на великі відстані і випадати під дією різноманітних факторів у вигляді плям.

Із зруйнованого реактора ЧАЕС, за офіційною оцінкою фахівців, було викинуто близько 500 млн. К1 активності. Радіоактивне забруднення еквівалентне забрудненню від вибуху 500 двадцятикілотонних атомних бомб (аналогічно скинутих на Хіросіму і Нагасакі).

У результаті аварії на ЧАЕС радіонукліди поширилися в Україні на території 3,5 млн. га с.г. угідь, забруднено 1,167 млн. га лісів, 1687 населених пунктів.

3. При ядерному вибуху радіоактивні ізотопи створюються з урану 235 або плутонію 239 у мить вибуху. Серед цих радіоактивних ізотопів велика частка короткоживучих, які досить швидко розпадаються.

При тепловому вибуху реактора частка короткоживучих елементів значно менша. Це пов'язано з тим, що реактор працює давно, уран перетворюється на ізотопи давно і короткоживучі ізотопи розклалися.

Тому швидкість зниження радіації при аварії на АЕС значно менша. Із короткоживучих радіонуклідів значну частину становив радіоактивний йод, йод-131 з періодом піврозпаду 8,04 доби. Цей радіоізотоп на 50-70% створив радіоактивність. Після цього залишилися довго живучі радіонукліди: стронцій-90, цезій-137, церій-144 і ін.

Спад рівня радіації оцінюють за такою формулою: Рt = Р1 × (t / t1)-n, де Р – рівень радіації в момент t, (перша доба) після забруднення;

Pt – рівень радіації в будь-який момент t після забруднення (t – у добах); n – показник, що характеризує швидкість спаду радіації.

При ядерному вибуху n = 1,2, при термоядерному n = 1,3, після аварії на АЕС n = 0,5.

Вплив радіоактивного забруднення навколишнього середовища на людей визначається в основному трьома джерелами: радіоактивною хмарою, гамма- випромінюванням осілих на землю радіонуклідів і включенням їх в біологічні ланцюги – через харчові продукти рослинного і тваринного походження, а також воду забруднених джерел питного водозабезпечення.

При прогнозуванні радіаційних наслідків і плануванні захисних заходів населення і особистого складу, треба виділити три фази протікання аварії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру
  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води