Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДЯР, яка вилилася (або викинута) в навколишнє середовище, фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, рельєфу місцевості та метеорологічних умов.
Розміри зони характеризуються глибиною поширення і шириною. Глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДЯР залежно від характеру місцевості, кількості хімічної речовини, стану вертикальних шарів атмосфери, умов зберігання резервуарів і швидкості вітру можна визначити за табл. 79, 80.
Для швидкого визначення глибини поширення зараженого повітря небезпечними хімічними речовинами залежно від стану вертикальних шарів атмосфери, кількості хімічної речовини, швидкості вітру і температури повітря необхідно користуватись табл. 69—78.
Якщо даних про СДЯР у табл. 79 немає, то глибину (Г) зони для відкритої місцевості при інверсії можна визначити за уражаючими концентраціями за формулою
де Є — кількість СДЯР, кг/л; Д — токсодоза, мг · хв/л, Д в СТ (С — концентрація, мг/л; Т — час впливу СДЯР певної концентрації, хв); V — швидкість вітру в приземному шарі повітря, м/с.
Таблиця 79. Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДЯР, км (резервуари не обваловані швидкість вітру 1 м/с)
| Назва СДЯР | Кількість СДЯР у резервуарі (на об'єкті), т | ||||||
| 1 | 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| На відкритій місцевості | |||||||
| При інверсії | |||||||
| Хлор, фосген | 9 | 23 | 49 | 80 | 80 | 80 | 80 |
| Аміак | 2 | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 6,5 | 9,5 | 15 |
| Сірчистий ангідрид | 2,5 | 4 | 4,5 | 7 | 7 | 10 | 17,5 |
| Сірководень | 3 | 5,5 | 7,5 | 12,5 | 12,5 | 20 | 61,6 |
Продовження табл. 79
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| При ізотермії | |||||||
| Хлор, фосген | 1,8 | 4,6 | 7,0 | 11,5 | 16 | 19 | 21 |
| Аміак | 0,4 | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | 3,0 |
| Сірчистий ангідрид | 0,5 | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2 | 2,5 | 3,5 |
| Сірководень | 0,6 | 1,1 | 1,5 | 2,5 | 4 | 5 | 8,8 |
| При конвекції | |||||||
| Хлор, фосген | 0,47 | 1 | 1,4 | 1,9 | 2,4 | 2,8 | 3,1 |
| Аміак | 0,12 | 0,21 | 0,27 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,6 |
| Сірчистий ангідрид | 0,15 | 0,24 | 0,29 | 0,4 | 0,5 | 0,65 | 0,8 |
| Сірководень | 0,18 | 0,33 | 0,45 | 0,65 | 0,9 | 1,1 | 1,5 |
| На закритій місцевості | |||||||
| При інверсії | |||||||
| Хлор, фосген | 2,6 | 6,6 | 14 | 23 | 41 | 49 | 54 |
| Аміак | 0,6 | 1 | 1,3 | 1,8 | 2,7 | 3,4 | 4,3 |
| Сірчистий ангідрид | 0,7 | 1,1 | 1,3 | 2 | 2,9 | 3,6 | 5 |
| Сірководень | 0,8 | 1,6 | 2,1 | 3,6 | 5,7 | 7,1 | 18 |
| При ізотермії | |||||||
| Хлор, фосген | 0,5 | 1,3 | 2 | 3,3 | 4,6 | 5,4 | 6 |
| Аміак | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,7 | 0,9 |
| Сірчистий ангідрид | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,7 | 1,1 |
| Сірководень | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,7 | 1,1 | 1,4 | 2,5 |
| При конвекції | |||||||
| Хлор, фосген | 0,15 | 0,4 | 0,52 | 0,7 | 1 | 1,2 | 1,3 |
| Аміак | 0,03 | 0,06 | 0,08 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
| Сірчистий ангідрид | 0,04 | 0,07 | 0,08 | од | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
| Сірководень | 0,05 | 0,09 | 0,13 | 0,2 | 0,34 | 0,4 | 0,7 |
Примітки. 1. Для обвалованих і заглиблених резервуарів із СДЯР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується у 1,5 раза. 2. При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються поправкові коефіцієнти табл. 80.
Ширина (ЯГ) зони прогнозованого хімічного зараження залежить від ступеня вертикальної стійкості шарів повітря і визначається: при інверсії Ш — 0,3· Г06 км, при ізотермії Ш = 0,3·Г°ль км, при конвекції Ш - 0,3 Г0 95 км.
Таблиця 80. Поправковий коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
| Вертикальний стан шарів повітря | Швидкість вітру, м/с | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Інверсія | 1 | 0,6 | 0,45 | 0,38 | ||||||
| Ізотермія | 1 | 0,7 | 0,55 | 0,50 | 0,45 | 0,41 | 0,38 | 0,36 | 0,34 | 0,32 |
| Конвекція | 1 | 0,7 | 0,62 | 0,55 | ||||||
Площа зони хімічного ураження приймається як площа рівно-бедреного трикутника, яка дорівнює половині глибини поширення зараженого повітря на ширину зони зараження 83= 1/2ГДГ.
Задача 23. Вихідні дані. На об'єкті в результаті аварії викинуто в атмосферу 5 т хлору. Резервуар не обвалований, місцевість відкрита, швидкість вітру в приземному шарі 3 м/с, різниця температур на висотах 50 і 200 см Д* = -10.
Визначити. Площу зони хімічного зараження.
Розв'язок. 1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря. У графіку (рис. ЗО) знаходимо, що за даних метеоумов це інверсія.
У табл. 79 знаходимо, що викидання на відкриту місцевість 5 т хлору при швидкості вітру 1 м/с та інверсії, утворить зону хімічного зараження повітря 23 км.
Знаходимо у табл. 80 поправковий коефіцієнт для швидкості вітру З м/с при інверсії, який дорівнює 0,45.
2. Визначаємо глибину поширення зараженого повітря:
Г = 23 км · 0,45 = 10,35 км.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією“ на сторінці 1. Приємного читання.
