| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||||||
| 5,0 | -20 | |||||||||||||||
| 0 | <0,5 | |||||||||||||||
| +20 | 1,2 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | ||||||||||||
| +40 | 1,3 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | ||||||||||||
| 10 | -20 | <0,5 | <0,5 | <0,5 | <0,5 | |||||||||||
| 0 | 0,9 | 0,6 | 0,5 | <0,5 | ||||||||||||
| +20 | 1,7 | 1,1 | 0,9 | 0,8 | ||||||||||||
| +40 | 1,8 | 1,2 | 1,0 | 1,9 | ||||||||||||
| 50 | -20 | 1,4 | 1,0 | 0,9 | 0,9 | |||||||||||
| 0 | 2,6 | 2,0 | 1,7 | 1,6 | ||||||||||||
| +20 | 4,7 | 2,9 | 2,3 | 2,0 | ||||||||||||
| +40 | 5,0 | 3,0 | 2,3 | 2,0 | ||||||||||||
| 70 | -20 | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,0 | |||||||||||
| 0 | <0,5 | 3,3 | 2,3 | 2,0 | 1,9 | |||||||||||
| +20 | 0,6 | <0,5 | <0,5 | <0,5 | 5,6 | 3,4 | 2,6 | 2,3 | ||||||||
| +40 | 0,8 | 0,5 | <0,5 | <0,5 | 5,9 | 3,6 | 2,8 | 2,4 | ||||||||
Таблиця 78. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, хлорпікрином після аварії при конвекції, км
| Кількість СДЯР, т | Температура повітряне | Хлор | Аміак | Хлорпікрин | |||||||||
| Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 1,0 | -20 | 0,6 | 0,5 | <0,5 | <0,5 | <0,5 | |||||||
| 0 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | <0,5 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,6 | |||||
| +20 | 0,8 | 0,6 | 0,5 | <0,5 | 1,6 | 1,2 | 1,1 | 1,0 | |||||
| +40 | 0,9 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 3,2 | 2,2 | 2,0 | 1,0 | |||||
| 5,0 | -20 | 2,2 | 1,4 | 1,2 | 1,1 | 1,1 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | ||||
| 0 | 2,1 | 1,5 | 1,3 | 1,2 | 2,0 | 1,5 | 1,4 | 1,3 | |||||
| +20 | 2,5 | 1,7 | 1,4 | 1,2 | 4,4 | 3,0 | 2,6 | 2,4 | |||||
| +40 | 2,8 | 1,8 | 1,5 | 1,3 | 8,2 | 5,7 | 4,8 | 4,4 | |||||
| 10 | -20 | 3,8 | 2,3 | 1,8 | 1,6 | <0,5 | 1,6 | 1,2 | 1,1 | 1,0 | |||
| 0 | 4,0 | 2,5 | 2,0 | 1,8 | 3,2 | 2,3 | 2,0 | 1,9 | |||||
| +20 | 4,2 | 2,7 | 2,2 | 1,9 | 6,5 | 4,5 | 3,9 | 3,5 | |||||
| +40 | 4,4 | 2,7 | 2,2 | 1,9 | 12,7 | 8,5 | 7,2 | 6,5 | |||||
| 50 | -20 | 10,2 | 6,1 | 4,9 | 3,9 | 1,4 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 4,4 | 36,0 | 2,6 | 2,4 |
| 0 | 10,7 | 6,4 | 5,2 | 4,1 | 1,4 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 8,3 | 5,8 | 4,9 | 4,5 | |
| +20 | 11,2 | 6,7 | 5,3 | 4,3 | 1,5 | 1,0 | 0,8 | 0,8 | 17,9 | 11,7 | 9,7 | 8,8 | |
| +40 | 11,7 | 7,0 | 5,7 | 4,5 | 1,5 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 34,3 | 22,7 | 18,6 | 16,6 | |
| 70 | -20 | 12,4 | 7,4 | 5,9 | 4,8 | 1,6 | 1,1 | 0,9 | 0,8 | 5,35 | 3,6 | 3,1 | 2,9 |
| 0 | 13,0 | 7,8 | 6,2 | 5,0 | 1,6 | 1,2 | 0,9 | 0,8 | 10,4 | 7,1 | 5,9 | 5,35 | |
| +20 | 13,7 | 8,1 | 6,4 | 5,2 | 1,8 | 1,2 | 1,0 | 1,9 | 21,9 | 14,3 | 12,1 | 10,8 | |
| +40 | 14,1 | 8,4 | 7,0 | 5,4 | 1,5 | 1,3 | 1,0 | 0,9 | 42,3 | 27,8 | 22,8 | 20,3 | |
Задача 22. Вихідні дані. Після аварії зі СДЯР утвориться зона зараження з глибиною 10 км, швидкість вітру 2 м/с, інверсія.
Визначити. Яка буде площа зони фактичного зараження через 4 год.
Розв'язок. 1. Розрахувати площу можливого зараження за формулою
Sм = 8,72 ·10-з · 10-2 · 90 = 79 км2.
2. Визначити площу зони фактичного зараження: 5Ф= 0,081 · 102 · 4М ю,7 км2.
У разі аварії (руйнування) резервуарів СДЯР оцінювання проводиться за конкретною фактичною обстановкою, що склалася, беруть реальні дані метеоумов і кількість речовини, яка вилилася (або викинута) у навколишнє середовище.
Оцінювання хімічної обстановки передбачає визначення розмірів зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження, часу підходу зараженого повітря до певного об'єкта, меж населеного пункту, тривалості уражаючої дії і можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.
Розглянемо методику розв'язання задач оцінювання хімічної обстановки при аваріях зі СДЯР.
Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин“ на сторінці 4. Приємного читання.
