а б в
Рис. 31. Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему): а — при швидкості вітру < 1 м/с; б — при швидкості вітру 1 м/с; в — при швидкості вітру > 1 м/с
При швидкості вітру за прогнозом 1 м/с зона зараження має вигляд півкола (рис. 31, б), точка 0 відповідає джерелу зараження, Ф = 180°. Радіус півкола дорівнює Г. Бісектриса півкола збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру.
При швидкості вітру за прогнозом від 1 до 2 м/с зона зараження має вигляд сектора (рис. 31, в), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90°. При швидкості вітру за прогнозом більше ніж 2 м/с Ф = 45е, радіус сектора дорівнює Г.
Бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.
Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження. Прогнозування масштабів зараження — це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.
У результаті руйнування ємності і миттєвого (1—3 хв.) переходу в атмосферу хімічної речовини утворюється первинна хмара зараження.
Випаровування речовини, що розлилася на підстеляючу поверхню, утворює вторинну хмару небезпечної хімічної речовини.
Площа зони фактичного зараження — це територія з небезпечними для життя людей і тварин межами.
Площу можливого зараження первинною (або вторинною) хмарою СДЯР визначають за формулою
Su = 8,72 · 10-е . Г2 · ф,
де Sm — площа зони можливого зараження СДЯР, км2; Г — глибина зараження, км; ф — умовний розмір зони можливого зараження, коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони.
Аварійне прогнозування здійснюється за даяними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого хімічного зараження.
Для аварійного прогнозування необхідні такі дані:
• загальна кількість хімічної речовини в ємності (або трубопроводі) на час аварії;
• характер розливу хімічної речовини на підстеляючу поверхню ("вільно" або "у піддон");
• висота обвалування (або піддону);
• наявність населених пунктів, лісових і садових насаджень;
• реальні метеоумови на даний час: температура повітря (°С), швидкість (м/с) і напрямок вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості шарів повітря (інверсія, конвекція, ізотермія) (рис. 29, 30, табл. 68,69, 71);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин“ на сторінці 2. Приємного читання.
