Розділ 2. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Сьогодні до вже існуючої маси відходів щорічно додаються близько 150 млрд. тонн твердих, рідких і газоподібних відходів. Площі звалищ дедалі зростають, особливо поблизу великих міст і промислових центрів, поступово отруюючи середовище.

Наприклад, найбільше в світі звалище побутових відходів знаходиться у Нью-Йорку на Стейтн-Айленді. За 48 років його існування там накопичилося 68 млн м3 сміття.

У Стамбульському регіоні Умраніс, що знаходиться поблизу протоки Босфор, розташоване найбільше в Туреччині звалище побутових відходів. За деякими даними, йому навіть поступається Нью-Йоркське сміттєзвалище. У його надрах довгий час відбувалася хімічна реакція і 28 квітня 1993 року звалище вибухнуло. Квартали районів, розташовані поблизу звалища, відчули поштовх силою до 6 балів. Унаслідок цього було зруйновано 11 будинків, загинуло 39 людей. Після вибуху звалище закрили, а цю подію назвали "турецьким Чорнобилем".

Сучасні очисні споруди дозволяють знешкоджувати не більше 40 % відходів, а решта у вигляді неочищених стоків потрапляють в озера, ріки, моря.

Заводи, що займаються спаленням сміття, утилізують 15—20 % побутового сміття, решта 80—85 % відкладається на поверхні землі. Крім того, щорічно у водоймища з полів потрапляють мільйони тонн пестицидів, гербіцидів та інших хімічних речовин.

Паралельно з цією небезпекою існує небезпека поширення отруйних речовин, які залишилися з часів Другої світової війни. Технологій їх знищення та утилізації не існує й до сьогодні, тому рештки просто затоплюють у морях. Тільки у Балтійському морі дружніми зусиллями Німеччини, Великої Британії, Росії затоплено 303 тисячі тонн хімічних боєприпасів і компонентів до них, які знаходяться зараз на глибині 100 м при температурі 2—4 °С.

Аналогічна ситуація і у Чорному морі, на дні якого на глибині 50—80 м були захоронені тисячі тонн хімічних і звичайних боєприпасів. Це лише частина тих відходів цивілізації, які наповнюють води річок, морів, океанів та ґрунти. Можна сказати, що відходи поступово витісняють людину з її території, на зразок того, як людина витісняє природу.

Це Сьогодні в Україні загальна кількість цікаво накопичених відходів перевищує 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 м2 території становить близько 40 тисяч тонн. На одну людину припадає понад 400 тонн.

Газоподібні відходи промисловості перетворили у смітник і атмосферу. Загальна кількість цих викидів уже знизила прозорість атмосфери у середньому на 5 %, а в таких промислових регіонах, як Донецько-Придніпровський в Україні — на 12—15 %. Унаслідок потрапляння в атмосферу газоподібних відходів порушується хімічний склад атмосфери, де вже на 3 % бракує кисню і на 5 % більший вміст вуглекислого газу. Зміна балансу хімічного складу стала причиною так званого парникового ефекту і потепління клімату. За різними оцінками вчених за останні роки середня температура повітря на планеті зросла на 0,5—1,5 °С, що призвело до збільшення чисельності природних катаклізмів, повеней, посух, а також до спалахів епізоотій та інфекційних захворювань людства. Унаслідок газоподібних викидів, у тому числі підприємствами військово-промислового комплексу й авіації, в атмосфері накопичується метан, слабкі розчини кислот, хлорфторвуглеводи, які руйнують озонову сферу.

Окрім цього, за 40—50 років освоєння космічного простору, запусків космічної техніки поступово і космос перетворюється у сміттєзвалище.

За різними даними, на орбітах навколо Землі накопичилося близько 3 тисяч відходів у вигляді деталей, що вийшли з ладу, побутового та іншого роду сміття. Основна маса відходів обертається біля Землі у радіусі 2000 км зі швидкістю 10 км/с. У випадку зіткнення об'єктів на такій швидкості енергія має величезну руйнівну силу, що дуже небезпечно у разі зрушення об'єктів з орбіти і падіння їх на Землю. Прогнозується, що якщо освоєння космосу і надалі просуватиметься такими темпами, то до 2010 року загальна маса таких відходів сягне 10—12 тисяч тонн, а до 2050 року зробить неможливим будь-який вид діяльності на земних орбітах не менше ніж на 50—100 років.

Кометно-астероідна загроза. Вона існувала ще до появи людини на Землі. На думку вчених, зникнення живих істот із поверхні Землі відбулося внаслідок зіткнення небесних світил — великого метеориту із Землею. Також через це на планеті глобально змінився клімат.

Земля, як і інші тіла Сонячної системи, піддається бомбардуванню космічними об'єктами, які є для неї небезпечними. Це метеорити, комети та їх уламки. Атмосфера значною мірою захищає поверхню Землі, однак є численні свідчення катастроф. Наслідки дії на Землю космічних об'єктів можуть бути різноманітними: виникнення ефекту ядерної зими, ерозія ґрунту, загазованість атмосфери окислами азоту, рясні кислотні дощі, масові пожежі, смерть та ураження людей, руйнування об'єктів економіки, інженерних споруд, комунікацій тощо. Уражаючі фактори космічних об'єктів при дії на Землю дуже подібні до уражаючих факторів ядерної зброї (за винятком радіологічних).

З метеоритних кратерів на поверхні Землі першим був відкритий Аризонський (діаметром понад 1200 м, глибиною 200 м). Найбільший кратер знаходився під кригою в Антарктиді (діаметром 200 км), скоріше за все, він став наслідком падіння астероїда.

У 1908 році впав метеорит у Тунгуську тайгу (Сибір). Вибух був таким, що впродовж трьох тижнів жителі Західної Європи спостерігали на Сході надзвичайне світло. Можна собі уявити, якщо б це падіння сталося там, де щільність проживання населення дуже велика. Це могло б спричинити великі людські жертви і руйнування.

На сьогоднішній день науці відомі понад 200 кратерів, які виникли від ударів великих метеоритів, близько десяти з них мають у діаметрі понад 50 км.

Підраховано, що потужність вибуху, який виник при падінні об'єкта в Антарктиді, становила 250 млн. Мт, для порівняння — енергія, яка виділилася при падінні аризонського метеорита — 1 Мт, тунгуського — 25 Мт.

У XX столітті кометно-астероїдні загрози не один раз поставали перед людством, але сучасна наука спроможна заздалегідь виявити такі небезпеки і, використовуючи системи захисту, уникнути їх.

Гонка озброєнь, випробування ядерної зброї. Це одні з найболючіших питань, що стоять перед людством. 300 учених із тридцяти країн світу, які вивчали і моделювали можливі наслідки ядерної війни, дійшли висновку, що у разі ядерної війни близько 2 млрд. людей згорить у ядерному полум'ї, розпорошаться або перетворяться на пару, загинуть від пожеж, радіоактивних опадів, відсутності медичної допомоги. Дим і попіл від палаючих міст, лісів, полів, нафтосховищ утворять суцільну завісу в повітрі довкола планети. Настане "ядерна ніч", яка триватиме декілька місяців. Температура знизиться на 20 градусів за Цельсієм. Буде знищено озоновий шар. Усе живе загине, тобто "ядерна зима" перетворить Землю на пустелю. Навіть одного відсотка наявного ядерного арсеналу буде достатньо, щоб знищити не тільки людей, а й флору і фауну на Землі.

Варто сказати про те, що, незважаючи на мораторій щодо заборони розповсюдження ядерної зброї, окрім країн, які мають ядерну зброю (США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан), потенційно її можуть мати ще чимало країн. Це збільшує ризик можливого її використання амбіційною екстремістською силою.