Проведені перевірки групуються і систематизуються у журналі служби внутрішнього аудиту.
При узагальненні результатів складають окремі зведені документи, наприклад, відомості вибіркової інвентаризації об'єктів обліку, акти ревізії аудиту діяльності підприємства, обстеження місць зберігання цінностей.
Результатом узагальнення також можуть бути розроблені аудитором заходи щодо профілактики порушень чинного законодавства та внутрішніх розпоряджень підприємства. Ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.
Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машинограмах та інших документах за допомогою таких методичних прийомів (таблиця 16.2).
Таблиця 16.2
МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ НЕДОЛІКІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ
| Систематизоване групування недоліків | Це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом І попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності |
| Хронологічно-систематизоване групування | Групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом |
| Документування результатів проміжного контролю | Використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об'єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.) |
| Аналітичне групування недоліків | Складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи |
Закінчення табл. 16.2
| Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків | Застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури | |
| Види юридичних доказів | Особисті докази | Джерелом є інформація від працівників підприємства (пояснення посадових осіб і третіх осіб, висновки експертів) |
| Речові докази | Письмові і предметні докази. Наприклад, оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші, які засвідчують правопорушення | |
| Первинні докази | Одержані від першоджерела (первинні документи, договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.) | |
| Похідні докази | Встановлені шляхом повторного групування (облікові регістри, машинограми, складені при узагальненні даних первинних документів) | |
Систематизоване групування результатів контролю - викладення в підсумкових документах внутрішнього аудиту у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства.
Узагальнення і викладення результатів аудиту в підсумкових документах здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом підприємства.
Результати внутрішнього аудиту подаються в підсумкових документах у письмовій формі. Вони повинні бути точними, об'єктивними, чіткими, стислими та конструктивними. Якість таких документів характеризує якість роботи аудитора.
Підсумкові документи внутрішнього аудиту являють собою:
• інформацію для керівництва;
• інформацію для відділу, діяльність якого перевірялася;
• інформацію для зацікавлених відділів підприємства (наприклад, відділу технічного контролю, служби безпеки або відділу кадрів);
• інформацію та докази для зовнішніх аудиторів;
• підставу для прийняття управлінських рішень. Надання рекомендацій і пропозицій - важливий момент.
Якщо невдало донести до керівництва свої рекомендації (пропозиції), вони не будуть адекватно прийнятті, незважаючи на їх доцільність і необхідність.
Зовнішній аудитор, надаючи рекомендації в інформаційному листі керівництву, не мають причини турбуватися, будуть вони реалізовані чи ні. Зовсім в іншому становищі знаходяться внутрішній аудитор,
обіймаючи штатну посаду у своїй організації. Постійно працюючи, внутрішній аудитор буде повертатись до тих самих проблем, якщо вони не будуть вирішені, якщо керівництво не прислухається до його пропозицій. Ось чому рекомендації і пропозиції повинні бути обґрунтованими, надаватись у письмовій формі, зрозумілими, точними, містити лаконічні, логічно правильно побудовані формулювання, які не мали б двоїстого тлумачення. Від цього в значній мірі залежить авторитет відділу внутрішнього аудиту. У будь-якому разі органи управління повинні надати чітку відповідь на пропозиції внутрішнього аудитора і вказати, які з них будуть реалізовані, а які ні, з поясненням причин.
Іноді внутрішньому аудитору доводиться обговорювати з органами управління свої рекомендації та пропозиції. При цьому часто виникають суперечки, які переходять у напруженні дискусії. Вміння довести правильність своєї позиції залежить від професіоналізму і особистих якостей головного внутрішнього аудитора. Але він завжди повинен зберігати свою незалежність, об'єктивність, керуючись кодексом етики внутрішнього аудитора. Письмова інформація внутрішнього аудитора заповнюється у двох примірниках, один з яких передається керівнику і головному бухгалтеру організації для ознайомлення, виявлення можливих заперечень і урегулювання спірних положень. Другий примірник використовується для написання звіту внутрішнього аудитора, після чого він передається в архів служби внутрішнього аудиту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 16. Використання результатів внутрішнього аудиту“ на сторінці 3. Приємного читання.
