Стандарти і вимоги до державного і незалежного професійного аудиту

Аудит

В Україні аудит як професія легалізувався у 1993 році, згідно прийнятого Верховною Радою Закону України "Про аудиторську діяльність". За цим законом була створена Аудиторська палата України на яку покладено відповідальність за розробку та впровадження у аудиторську практику певних правил роботи аудиторів та етичних засад їх професійної діяльності. В цій роботі Аудиторські палаті допомагала і Спілка аудиторів України (САУ), яка у 1994 року об'єднувала в своїх лавах більше 2/3 всіх практикуючих аудиторів країни.

Практично з дня заснування намагалася запровадити стандарти аудиторської практики, запозичені з закордонних аналогів, перш за все з стандартів аудиту Міжнародної Федерації Бухгалтерів (МФБ).

В зв'язку з тим, що на той час термін "стандарт" сприймався у буквальному розумінні, було вирішено документи, що регламентують певні підходи до питань аудиторської практики, назвати "нормативами". До речі, термін "стандарт" (з англ. - standard) означає норму, зразок, мірило а стандартизація є встановлення єдиних норм та вимог до чого не будь, а термін "норма" (з англ. - norma) означає правило, зразок, певну кількість. "Норматив" по суті є кількісна характеристика певної норми.

Виходячи з цього термін "стандарти аудиту" більше підходять для регулювання професійної діяльності. Але на початку 90-х років АПУ ще не могла отримати офіційного дозволу від МФБ на застосування стандартів аудиту і було прийняте рішення про запровадження національних нормативів України з аудиту (ННА), перше видання яких побачило світ наприкінці 1994 року.

Загальна кількість нормативів була обмежена - всього 7, серед яких були найважливіші,на думку тодішніх членів АПУ, на час становлення професійного аудиту в Україні. Це такі національні нормативи аудиту (ННА), як : ННА № 1 - Мета і завдання проведення аудиту; ННА № 2 - Договір на проведення аудиту; ННА № 3 - Основні принципи, які регулюють аудит; ННА № 8 - Аудиторські свідчення; ННА № 12 - Документальне оформлення аудиту; ННА № 13 - Аудиторський висновок; ННА № 4 - Планування аудиту.

І вже тоді Держава, через регуляторні органи, намагалася встановити свої галузеві вимоги до аудиторів - у 1995 році Фондом Державного майна були затверджені "Роз'яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються" а в 1997 році Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила перші вимоги щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій".

Розвиток професійної аудиторської діяльності підштовхнув АПУ до розширення числа національних нормативів з аудиту. Досить актуальною стала і проблема дотримання практиками аудиту чітких етичних засад професійної діяльності. Тому в грудні 1998 року. АПУ затвердила Національні нормативи аудиту в Україні та Кодекс професійної етики аудиторів України, які вступили в силу с січня 1999 року. В тексті цих нормативів було використано термінологію стандартів аудиту МФБ, про те у передмові було посилання, що при тлумаченні окремих положень ННА слід надавати переважне право законодавству та нормативно-правовим актам України.

Всього до складу ННА /в редакції 1998 року / включалося 32 нормативи, які групувалися за розділами; Вступний матеріал (ННА 1 - Вимоги ННА; ННА 2 - Основні вимоги до аудиту); Відповідальність (ННА 3 - Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності, ННА 4 - Договір на проведення аудиту, ННА 5 - Контроль якості аудиторських послуг; ННА 6 - Документальне оформлення аудиторської перевірки; ННА 7 - Помилки та шахрайство; ННА 8 - Перевірка дотримання підприємством вимог законодавчих та нормативно-правових актів України); Планування (ННА 9 - Планування аудиту; ННА 10-Знання бізнесу клієнта; ННА 11 - Суттєвість та взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки; Внутрішній контроль (ННА 12 - Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування; ННА 13 - Аудит в умовах електронної обробки даних); Аудиторські докази (ННА 14 - Аудиторські докази; ННА 15 - Відношення аудитора до початкових залишків по рахунках обліку підприємства при першій аудиторській перевірці; ННА 16 - Аналітичні операції; ННА 17 - Вибіркова перевірка;

ННА 18 - Аудит облікових оцінок; ННА 19 - Споріднені сторони; ННА 20 - Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку; ННА 21 - Концепція діючого підприємства; ННА 22 - Інформація, що надається аудиторові керівництвом підприємства); Використання роботи інших фахівців (ННА 23 - Використання результатів роботи іншого аудитора; ННА 24 - Врахування роботи фахівця внутрішнього аудиту; ННА 25 - Залучення експертів); Аудиторські висновки та звіти (ННА 26 - Аудиторській висновок, ННА 27 - Інша інформація в документах, що стосуються перевіреної аудитором фінансової звітності підприємства); Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (ННА 28 - Аудиторські висновки спеціального призначення; ННА 29 - Оцінка перспективної фінансової інформації); Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (ННА 30 - Використання комп'ютерів в галузі аудиту, ННА 31 - Вплив системи електронної обробки даних на оцінку системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, ННА 32 - Оцінка властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки). Був одночасно оприлюднений і Кодекс професійної етики аудиторів України, який включав у себе такі важливі розділи, як : основні засади етики аудитора, об'єктивність, вирішення етичних конфліктів, професійна компетентність, конфіденційність, податкова практика, закордонна діяльність, самореклама, незалежність, оплата за угодою і комісійні, несумісна з практикою аудиторів діяльність, грошові суми клієнтів, відносини з іншими аудиторами, реклама і пропозиція послуг.

Зміст Національних нормативів аудиту відображав і певні проблеми, що виявлялися у ході становлення професії. Так в ННА застосовувався термін "гарантія", що скоріше було не тільки невірним перекладом з англійської терміну "впевненість", а відображало вимогу замовників аудиту, які очікували певних гарантій по результатам аудиторських перевірок.

Намагання впливати на аудиторів приводило до того, що один і той же замовник укладав угоду на перевірку по черзі з різними аудиторськими фірмами (особливо при конфліктах між власниками підприємства) що приводило до того, що наступний аудитор перевіряв висновок попередника. Тому в ННА 2 - "Основні вимоги до аудиту" з'явилося два важливих пункти, які відсутні у стандартах аудиту МФБ, а саме : п. 20, за яким аудиторові заборонялося складати офіційний висновок про якість аудиторської перевірки іншим аудитором, та п. 21, який забороняв аудиторові висловлювати думку в аудиторському висновку або у аудиторському звіті стосовно фактів чи подій, сутність яких визначається карним або адміністративними Кодексами України. Таке визначення та оцінка визнавалася прерогативою судових органів.

Національні нормативи аудиту використовувалися вітчизняними незалежними аудиторами з 1999 до 2001 року, коли АПУ отримала від МФБ дозвіл на переклад стандартів МФБ, які були оприлюднені під назвою "Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001 р." та рекомендувалися АПУ до застосування в аудиторській практиці країни. Видання складалося з 40 стандартів та 14 Положень з міжнародної практики аудиту. В цих стандартах вже не застосовувався термін "аудиторська гарантія" а було використано термін "впевненість". З'явилися стандарти по спеціалізованим сферам та супутнім послугам. Вперше наведено процедури міжбанківського підтвердження та надано опис дій аудиторів в умовах використання інформаційних комп'ютерних технологій, розгляду питань, пов'язаних з охороною довкілля та аудиторською перевіркою похідних фінансових інструментів. Стандарт № 240А - "Шахрайство та помилки" доповнився стандартом 240 - "Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час перевірки фінансових звітів". З'явився стандарт 260 "Повідомлення інформації з питань аудиторської перевірки вищому управлінському персоналу" та стандарт 580 - "Пояснення управлінського персоналу", були ширше розписані аудиторські процедури, дано опис перевірки порівнюваних даних (стандарт 710) та інші суттєві редакційні та змістовні зміни і доповнення. Цікаво, що стандарти з аудиту МФБ, які почали називатися міжнародними стандартами (МСА), існували поряд з національними нормативами аудиту (ННА), бо останні не було ані скасовано а ні призупинено їхню дію. У 2003 році АПУ прийняла рішення про застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної Федерації Бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту, офіційно відмінила дію Національних нормативів України з аудиту та Кодекс етики аудитора України і в 2004 році оприлюднила стандарти МФБ вже як національні.

В зв'язку з тим, що МФБ постійно вносить зміни у стандарти обліку та аудиту, УПУ .

У 2006 році видала новітню редакцію професійних стандартів, яка називалася "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики" (див. рис. 1.6). Дещо змінилася як редакція, так і структура Кодексу професійної етики.

Взагалі міжнародні (а тепер вже і національні українські) стандарти аудиту висвітлюють та регулюють базові питання професійної аудиторської діяльності. При цьому ці питання пов'язані не тільки з процедурами надання послуг, а і з потенційним їх результатом для іміджу професії у суспільстві, або простіше кажучи - якістю та незалежністю аудиторів.

На сьогодні стандарти аудиту включають безпосередньо одну Концептуальну основу, 43 стандарти та 15 положень з аудиторської практики.

На сьогодні структура Кодексу професійної етики включає наступні елементи:

■ Громадські інтереси. Визнається, що характерною рисою аудиту як професії є прийняття відповідальності перед громадськістю

■ Цілі. Аудит повинен задовольняти чотири основні потреби : довіра, професіоналізм, якість послуг, конфіденційність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стандарти і вимоги до державного і незалежного професійного аудиту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розвиток ринкових відносин і передумови та історія виникнення аудиту

  • Контроль в системі управління економікою. Форми контролю

  • Сутність та місія аудиту в сучасному суспільстві

  • Предмет і метод аудиту

  • Види аудиту та аудиторських послуг

  • Стандарти і вимоги до державного і незалежного професійного аудиту
  • Частина 2. Теоретико-методологічні засади державного фінансового аудиту

  • Суб'єкти державного аудиту

  • Контрольно-ревізійна служба України

  • Стандарти державного аудиту

  • Стандартні вимоги до вищих органів фінансового контролю та державних аудиторів

  • Стандарти проведення державного аудиту

  • Стандарт "Нагляд за проведенням аудиту"

  • Стандарт "Дотримання законів і нормативних актів"

  • Стандарт "Доказова інформація"

  • Стандарт "Правила складання звітів"

  • Тема 3. Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту

  • Планування державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання

  • Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання

  • Перевірка факторів ризику

  • Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій

  • Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України

  • Дослідження стану внутрігосподарського фінансового контролю

  • Тема 4. Методика проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності

  • Попередній аудит ефективності виконання місцевого бюджету

  • Проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів

  • Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм

  • Тема 5. Методика проведення рахунковою палатою України аудиту ефективності використання держаних коштів

  • Етапи аудиту ефективності використання державних коштів

  • Виконання аудиту ефективності використання державних коштів

  • Звітування про результати аудиту ефективності використання державних коштів

  • Перевірка виконання пропозицій за результатами аудиту

  • Частина 3. Незалежний професійний аудит

  • Сертифікація та підвищення кваліфікації аудиторів. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів

  • Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини

  • Контроль якості професійних аудиторських послуг

  • Тема 7. Аудиторські послуги

  • Консультування в різних галузях діяльності

  • Тема 8. Методичні прийоми та процедури аудиту фінансової звітності

  • Призначення основних компонентів фінансової звітності та особливості перевірки

  • Перевірка правильності складання балансу

  • Перевірка правильності відображення в балансі незавершеного виробництва

  • Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових коштів та дебіторської заборгованості

  • Перевірка Звіту про фінансові результати

  • Етапи аудиту фінансової звітності

  • Методи аналізу фінансової звітності

  • Зміст та основні процедури аналізу фінансово-господарської діяльності за даними бухгалтерської звітності

  • Методика проведення аудиту фінансового стану підприємств

  • Оцінка фінансової сталості

  • Тема 9. Аудиторський ризик та суттєвість в аудиті

  • Сутність аудиторського ризику

  • Суттєвість та її вплив на аудиторський ризик

  • Тема 10. Планування аудиту

  • Етапи аудиту та їх характеристика

  • Ознайомлення з бізнесом замовника

  • Підготовка і складання загального плану та програми аудиту

  • Стратегія аудиту

  • Тема 11. Аудиторські докази та робочі документи аудитора

  • Джерела аудиторських доказів, прийоми і способи їх одержання

  • Помилки та шахрайство. Виправлення помилок і зміни в облікових оцінках

  • Робочі документи аудитора

  • Тема 12. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ТА ІНШІ ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ

  • Структура аудиторського висновку

  • Види аудиторських висновків та їх зміст

  • Порядок складання та подання аудиторських висновків

  • Аудиторський звіт

  • Події після дати балансу в аудиторському висновку

  • Рішення користувачів звітності за результатами аудиту

  • Тема 13. Система контролю якості професійних аудиторських послуг

  • Прийняття та збереження клієнтів

  • Зовнішній контроль якості аудиторських послуг

  • Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності

  • Огляд європейського досвіду організації контролю якості аудиторських послуг

  • Частина 4. Внутрішній аудит

  • Сутність внутрішнього аудиту

  • Внутрішній аудит у корпоративному управлінні

  • Місце внутрішнього аудиту в системі контролю

  • Тема 15. Методичні прийоми внутрішнього аудиту

  • Принципи внутрішнього аудиту

  • Види внутрішнього аудиту

  • Стандарти внутрішнього аудиту

  • Проведення заходів внутрішнього аудиту

  • Організація служби внутрішнього аудиту (СВА)

  • Тема 16. Використання результатів внутрішнього аудиту

  • Організація внутрішньої аудиторської перевірки ефективності СВК бізнес-процесів компанії

  • Проведення аудиторських процедур

  • Робота СВА з матеріалами аудиту після затвердження остаточної редакції "Аудиторського звіту"