• 5. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533).
• 6. Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі - Закон про ПДФО).
• 7. Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 400).
• 8. Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 р. № 2272-Ш (далі - Закон № 2272).
Нижче в таблиці 2.20 наведемо об'єкти і ставки розрахунку різних обов'язкових внесків на соціальні заходи для підприємств на загальній системі оподаткування.
Умовні позначення:
ПФ - внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
ВБ - внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
ФСС - внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленим народженням і похованням;
ВНВ - внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України.
При оподаткуванні заробітної плати відзначимо наступне.
Обов'язок нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб покладений на підприємства, установи, організації, а також приватних підприємців, які виплачують заробітну плату своїм найманим робітникам.
Вказані особи в Законі про ПДФО визначені як податкові агенти.
Відповідно до цього Закону податковий агент - це юридична особа (його філія, відділення, інший відособлений підрозділ) або фізична особа, або нерезидент, або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу і способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені і за рахунок платника податку, вести податковий облік і надавати податкову звітність податковим органам згідно Закону про ПДФО, а також нести відповідальність за порушення норм цього закону.
Щодо порядку включення заробітної плати до складу об'єкту оподаткування відмітимо, що у відповідності з п. 3-5 ст. 3 Закону про ПДФО при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України і внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, які згідно закону справляється за рахунок доходу найманої особи. Причому це стосується заробітної плати, отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Таблиця 2.20
ОБ'ЄКТИ І СТАВКИ НАРАХУВАННЯ РІЗНИХ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ВНЕСКІВ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ
| страхового внеску | для працедавців (нарахування) | для найманих робітників (утримання) |
| 1 | 2 | 3 |
| ПФ | 33,2 % - від суми фактичних витрат на оплату праці працівників; 4 % від суми витрат на оплату праці працюючих інвалідів; 4 % від суми витрат на оплату праці всіх працівників громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих; 19,92 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників платників фіксованого сільськогосподарського податку | 2 % |
| ВНВ | Страхові тарифи встановлюються залежно від класів професійного ризику виробництва і галузей економіки (конкретні розміри страхових тарифів визначені ЗУ № 2272) | |
| ФСС | 1,4%; | |
| 0,7 % - для працедавців - на підприємствах і в організаціях громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів складає не менше 50 % загальної чисельності тих, що працюють і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці, - окремо для працівників-інвалідів і інших працівників відповідно; 0,5 % - для працедавців - на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС. | 1 % - якщо заробіток перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи і 0,5 % - якщо заробіток нижче за прожитковий мінімум для працездатної особи (у 2010 році -869 грн) | |
| ВБ | 1,6%; | |
| 0 % - на підприємствах і в організаціях суспільних організації інвалідів, в яких кількість інвалідів складає не менше 50 % загальній чисельності тих, що працюють; 1 за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці в частині витрат на оплату праці найнятих робітників-інвалідів; 0 % - на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС. | 0,6 % |
Ставка податку визначена п. 7.1 ст. 7 і п.п. 22.3 ст. 22 Закону про ПДФО і, зокрема, з 01.01.2007 р. складає 15 %.
Розрізняється лише місце роботи, де застосовується податкова соціальна пільга, і місце роботи, де така пільга не застосовується. Порядок застосування податкової соціальної пільги регламентований ст. 6 Закону про ПДФО.
Податкова соціальна пільга (ПСП) - це розмір доходу громадянина, який має бути вивільнений з об'єкту оподаткування за умови, що розмір місячного доходу у вигляді заробітної плати цього працівника не перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений Законом України про Державний бюджет на перше січня кожного року, і помноженого на коефіцієнт 1,4. У 2010 році цей показник становить 1220,00 грн (869,00 х 1,4 - округлений до 10,00 грн). Якщо пільга застосовується за наявності неповнолітніх дітей, то вказана сума збільшується кратно кількості дітей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік праці та її оплати“ на сторінці 3. Приємного читання.
