Для малих підприємств України основними господарсько-правовими формами організації бізнесу є приватна і колективна Різні правові форми малих підприємств мають особливі механізми функціонування. Виявлення особливостей діяльності підприємств сфери малого бізнесу має велике значення при формуванні їх облікової політики.
Успішне функціонування будь-якого підприємства, в тому числі і малого, забезпечення рентабельної діяльності в умовах ринкових взаємовідносин з партнерами з постачання виробничими ресурсами, реалізації виготовленої продукції чи товарів, а також необхідність точних і своєчасних взаєморозрахунків з ними і фінансово - банківськими органами, вимагає організації в них чіткої системи бухгалтерського обліку, контролю і звітності.
Це в свою чергу підвищує вимоги щодо якості інформаційного середовища діяльності малого підприємництва, передумовою для якого є удосконалення методики формування та обробки облікової інформації.
Сутність проблеми полягає у встановленні того, чи можуть різні за розмірами і правовим статусом підприємства керуватись однаковими обліковими положеннями.
Окремі вчені дотримуються точки зору, що бухгалтерські стандарти повинні застосовуватись однаково до всіх підприємств. їх ключовим аргументом є універсальність. Цей аргумент підкріплюється також тим, що єдині стандарти бухгалтерського обліку забезпечують порівнянність фінансової звітності різних підприємств, у той час як діюча організація бухгалтерського обліку не дозволяє вирішити це завдання.
Методологічні та методичні питання бухгалтерського обліку в Україні регулюються нормативними документами, які призначені одночасно для малих та інших підприємств. Це стосується також положень (стандартів) бухгалтерською обліку (П(С)БО, норми яких застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ), отже і малими підприємствами. Винятком є П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", що застосовується лише суб'єктами малого бізнесу.
З огляду на те, що облік відіграє важливу роль в прийнятті управлінських рішень, необхідно врахувати вимоги, які ставлять перед ним різні користувачі облікової інформації малих підприємств. Традиційно виділяють внутрішніх та зовнішніх користувачів. Перш за все облікову інформацію використовують власники, управлінський персонал підприємства. До групи зовнішніх користувачів належать інвестори, банківські та кредитні установи, постачальники, замовники покупці, клієнти, органи державного регулювання і контролю. Якщо вимоги до обліку визначати потребами користувачів, то виникають відмінності між великими і малими підприємствами Для перших властива наявність ділових контактів практично з усіма перерахованими вище зовнішніми користувачами, в той час як для малих підприємств вони в основному обмежуються органами державного регулювання і контролю. Таким чином на малих підприємствах акцент переноситься на внутрішнє використання облікової інформації. Відповідно саме на них повинна бути зорієнтована система бухгалтерського обліку малого підприємства, яка повинна забезпечувати:
• швидку підготовку фінансової звітності;
• достатній рівень точності суттєвої інформації;
• обробку облікової інформації з мінімальними витратами. Виконання цих вимог можливе через розробку і реалізацію облікової політики.
Традиційно до складу облікової системи відносять облікову політику, форму бухгалтерського обліку та спосіб обробки облікової інформації У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) під терміном "облікова політика" розуміється сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Міжнародні стандарти обліку визначають облікову політику як сукупність принципів, основ, домовленостей, правил та процедур, які приймаються керівництвом при складанні та поданні фінансових звітів. Отже, головне завдання облікової політики, яку приймає підприємство, максимально адекватно відобразити діяльність підприємства, сформувати повну, об'єктивну і достовірну інформацію про неї для цілей об'єктивного регулювання цієї діяльності в інтересах зацікавлених осіб. З існуючих способів, варіантів ведення бухгалтерського обліку підприємства повинні обирати та застосовувати ті, які найкраще забезпечують обліковий процес та сприяють формуванню повної і достовірної інформації про фінансовий стан підприємства. Облікова політика формується шляхом вибору способів ведення бухгалтерською обліку із тих, які допускаються нормативними документами, враховуючи фактори зовнішнього та внутрішньою впливу, наведені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Фактори формування облікової політики малих підприємств
Отже, формування облікової політики потрібно здійснювати за наступними етапами:
• визначення об'єктів бухгалтерського обліку, щодо яких повинна бути розроблена облікова політика;
• виявлення, аналіз, оцінка факторів, під впливом яких здійснюється вибір способів ведення бухгалтерського обліку;
• вибір і обґрунтування вихідних положень побудови облікової політики;
• ідентифікація потенційно придатних для застосування підприємством способів ведення бухгалтерського обліку по кожному прийому і для кожного об'єкту;
• оформлення обраної облікової політики.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи формування облікової політики малих підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
