По статті "Збори з орендарів на покриття експлуатаційних витрат домогосподарства" облічують додаткові збори з орендарів за загальні для всього домогосподарства витрати на управління, експлуатацію і ремонт, розмір яких встановлюється у визначеному порядку.
У статті "Інші доходи" відображають доходи, одержані від передачі в оренду майна та інвентарю в розмірі середньорічної вартості їх зносу, від передачі в оренду житлових будинків тощо.
Гуртожитки призначені для проживання у них працівників господарства і лише в період їх роботи у підприємстві. Крім того, гуртожитки використовують для проживання сезонних працівників та тих, які залучені на сільськогосподарські роботи, студентів вузів і технікумів під час проходження виробничої практики.
Витрати на утримання гуртожитків облічують на окремому аналітичному рахунку "Витрати і доходи гуртожитків ліжкового типу" за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання гуртожитків; витрати на експлуатацію обладнання та інвентарю; інші витрати.
Калькуляційною одиницею наданих послуг гуртожитків є собівартість ліжко-місця. Витрати тут покриваються за рахунок плати за лІжко-місце, розмір якої залежить від благоустрою гуртожитків, виду наданих послуг. Розмір плати за ліжко-місце нині встановлюється кожним підприємством окремо.
Цільові витрати і збори (доходи) по кожному їх виду облічують на окремому аналітичному рахунку "Цільові витрати і збори" рахунка 23 "Обслуговуючі виробництва і господарства". До них входять: центральне опалення; освітлення; водозабезпечення; каналізація; гаряче водозабезпечення; газозабезпечення; користування радіотрансляційними точками; користування колективними антенами тощо.
Розрахунки за цільові витрати проводяться через підприємства незалежно від того, ким надаються ці послуги: комунальним господарством даного підприємства чи сторонніми організаціями.
По кредиту аналітичного рахунка "Цільові витрати і збори" за видами зборів облічують суми належних платежів (цільових зборів) із квартиронаймачів.
Сільськогосподарські підприємства можуть також отримувати послуги зі сторони підгалузей житлово-комунального господарства: житлового господарства, водопровідно-каналізаційного господарства, теплового господарства. Облік витрат у названих підгалузях організується у відповідності з Методичними рекомендаціями з плануванням, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затвердженими наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47.
Метою планування собівартості є визначення величини економічно обгрунтованих витрат необхідних для виконання робіт (надання послуг) кожного виду у планованому періоді, які відповідають вимогам щодо їх якості. Розрахунки планової собівартості використовуються для планування цін (тарифів), визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку з метою виконання програм розвитку житлово-комунального господарства та визначення економічної ефективності цих заходів та виробництва в цілому.
Метою обліку є виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а також підготовка цієї інформації внутрішнім користувачам для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків у процесі управління підприємством та здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Облік витрат на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства здійснюється за прийнятою в теорії і практиці бухгалтерського обліку класифікації витрат. Групування витрат за елементами та статтями калькуляції організується відповідно вимог П(С)БО 16 "Витрати". Технологія ведення підгалузей житлово-комунального господарства вносить особливості у зміст елементів та статей витрат.
Відображення в обліку витрат (собівартості) на виконання робіт (надання послуг) здійснюється в кожній підгалузі згідно з робочим планом рахунків по вибору підприємства з використанням рахунків або субрахунків витрат першого, другого та третього порядку та дев'ятого класу або тільки 8 "Витрати за елементами", чи тільки рахунки 9 класу "Витрати діяльності".
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості на виконання робіт (надання послуг), собівартості реалізованих робіт (послуг), операційної та інших видів собівартості, а також змінних і постійних витрат та методів їх обліку і розподілу визначається підприємством самостійно з урахуванням доцільності і наводиться в Наказі про облікову політику.
Собівартість об'єктів витрат може визначатися в залежності від особливості організації діяльності підприємства, методів калькулювання із застосуванням різних систем виробничого обліку та відповідних субрахунків бухгалтерського обліку. Впровадження системи виробничого обліку здійснюється підприємством самостійно.
Для обслуговування населення і виконання замовлень інших підприємств створюються швейні майстерні з пошиття одягу, рукавиць, спецодягу з матеріалів замовника і придбаних господарством. У майстернях ведуть роздільний облік власних і давальчих матеріалів за їх вилами, а давальчих матеріалів - за замовниками. На кожне замовлення виписують квитанцію в двох примірниках, яка є бланком суворої звітності. Один примірник квитанції залишають у майстерні - він є підставою для видачі власних матеріалів для виконання замовлення. Другий примірник видають замовнику. Після виконання замовлення цей примірник квитанції здають у бухгалтерію господарства, і він є підставою для нарахування оплати праці за виконану роботу і списання з підзвіту завідуючого майстернею витрачених матеріалів. У бухгалтерії проводять звірку повноти надходження виручки в касу господарства при оплаті замовниками виконаної роботи.
Витрати швейної майстерні складаються з вартості витрачених матеріалів, нарахованої оплати праці, нарахувань на неї, витрат електроенергії, амортизації приміщення і обладнання та інших витрат, їх відображують на основі відповідних первинних документів.
Підприємства громадського харчування як різновиду торгівельно-виробничої діяльності покликані обслуговувати сільськогосподарських товаровиробників. Вони можуть функціонувати самостійно та розмішуватись на території сільської (селищної) ради, а входити складовими в сільськогосподарське підприємство як обслуговуючі галузі.
Діяльність підприємств громадського харчування складається із трьох взаємопов'язаних процесів: заготівля сировини для вироблення готової продукції, вироблення готової продукції, реалізація готової продукції.
У кожному підрозділі підприємства громадського харчування створюють бригади матеріально-відповідальних осіб, тому об'єктом бухгалтерського обліку є вартість сировини, продуктів і товарів, облік яких здійснюють окремо за кожною матеріально-відповідальною особою в натуральних і грошових вимірниках.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального обслуговування сільського населення“ на сторінці 2. Приємного читання.
