ІІИф - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);
А3 -розмір акцизного збору (у гривнях);
к - коефіцієнт збільшення суми відшкодування нестачі (табл. 1.38);
Вп- фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);
Вр- фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку
матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Два останніх показника застосовувалися для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.
Таблиця 1.38. Особливості розрахунку збитку згідно з Порядком № 116
| 1 | 2 | 3 | |||
| п.3 | Вузли, деталі, напівфабрикати та інша продукція, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено | Собівартість виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2 | |||
| абзац перший п. 4 | Спирт етиловий: питний, ректифікований, сирець, спирт, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртних настоїв | Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного податку (за встановленими ставками) та ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3 | |||
| абзац другий п. 4 | Плодово-ягідні соки, консервовані з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію | Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 2 | |||
| п.5 | Тварини (у разі їх викрадання чи загибелі) | Закупівельні ціни, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5 | |||
| п.6 | Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються | До роздрібних цін додається сума дотацій | |||
| п.7 | Бланки цінних паперів та документи суворого обліку | Обчислюється із застосуванням коефіцієнта: · 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством | |||
| п.8 | Матеріальні цінності, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі | Ринкові ціни на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50% від ринкової ціни | |||
Нестачу, виявлену при інвентаризації, відображають у бухгалтерському обліку відповідно до п. 27 П(С)БО 9, тобто вартість повністю втрачених (зіпсованих або недостатніх) матеріальних цінностей списується на витрати звітного періоду з відображенням вказаної вартості на позабалансовому рахунку 072. Після встановлення винних осіб, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду.
Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то керівник підприємства зобов'язаний направити справу до судово-слідчих органів і пред'явити винним позов.
Згідно із змінами, внесеними Постановою КМУ № 1253 від 07.12.2011 р. до Порядку № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається за методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Тобто якщо у кооперативі встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-111 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Для проведення оцінки збитку між підприємством та оцінювачем (чи юридичною особою, у складі якої працює оцінювач) укладається договір про проведення оцінки майна (ст. 10 та 11 Закону України №2658). За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна, який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред'являється винній особі для відшкодування.
Оцінку збитку проводять на дату його відшкодування боржником чи на дату подання позову до суду. Розрахунок збитку оцінювач здійснює на підставі матеріалів інвентаризації, документів з бухгалтерського обліку, документів з відомостями про фізичний стан і технічні характеристики майна, фінансової звітності тощо. Конкретний обраний оцінювачем метод обґрунтовується у Звіті.
Стандартизована оцінка збитків проводиться у випадках:
• 1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;
• 2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);
• 3) завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з коштами.
У цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає потреби - збиток оцінюють самостійно. Розраховує збиток комісія, утворена кооперативом. Рішення комісії документується Актом оцінки збитків (за формою додатка 20 або 21 до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891). На Акт оцінки збитків слід отримати позитивний висновок рецензента, після чого його затверджує керівник кооперативу. Цей Акт є документом, який визначає розмір збитку, що пред'являється для відшкодування винній особі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік розрахунків за претензіями“ на сторінці 2. Приємного читання.
