Перевагами цього методу є простота, раціональність та систематичність. Останній забезпечує також кращий рівень узгодженості суми зносу, яка визнається витратами поточного періоду з отриманими доходами, у випадку якщо використання відповідного активу не однакове у різні періоди.
Однак незважаючи на методичні та періодичні переваги, цей метод не набув широкого використання, оскільки неможливо або дуже важко визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи іншого активу.
Недоліками методу вважаються його трудомісткість і обмеженість.
Метод нарахування зносу пропорційно до випуску виробленої продукції (обсягу виконаних робіт ) інколи також називають методом одиниць виробленої продукції. В основу цього методу покладено припущення, що фактично отриманий дохід від експлуатації відповідного активу в кожному обліковому періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції, вироблених за його участю у цих облікових періодах. Багато бухгалтерів вважають, що на такий вид обладнання, як верстат (автомобіль), знос слід нараховувати в облікових цілях пропорційно до одиниць виробленої на ньому продукції в кожному обліковому періоді (на основі попередньо визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно до часу з початку експлуатації (як передбачає рівномірний метод). Ці бухгалтери стверджують, що більшість виробничих активів беруть участь у створенні доходу (та відповідно зношуються) тільки тоді, коли вони використовуються у виробництві, а не просто з часом.
Тому щодо експлуатації транспортних засобів, мабуть, кращого методу нарахування амортизації і не слід шукати, оскільки кожен автомобіль мас спідометр. Щодо верстатів, які працюють у цехах, - то тут у кожному окремому випадку можливі різні рішення, бо кількість виготовленої продукції, як правило, не можна віднести до якогось конкретного верстата, оскільки у технологічному процесі виготовлення продукції задіяні кілька видів обладнання.
Отже, можливі випадки, коли на вартість виробничого обладнання, яке використовується у цехах, краще нараховувати амортизацію за методом залежно від часу експлуатації, а не від обсягів виробництва.
Метод нарахування зносу пропорційно до випуску продукції краще використовувати тоді, коли стосовно активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний обсяг виробленої продукції (виконаних робіт). Використання цього методу також доцільне, коли економічна корисність того чи іншого активу зменшується скоріше через експлуатацію на виробництві, ніж просто через плин часу.
Різні методи нарахування амортизації мають переслідувати одну загальну мету: забезпечення систематичного та раціонального розподілу купівельної вартості довгострокового активу нарахуванням зносу протягом усіх майбутніх періодів його корисного використання. Однак кожен метод передбачає визнання витрат відповідно до поточного періоду різних частин загальної суми, що підлягає розподілу.
Облік зносу (амортизації) необоротних активів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробничий метод нарахування амортизації“ на сторінці 2. Приємного читання.
