РОЗДІЛ 7. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ

Розглянуті методи використовуються для розрахунку середнього крос-курсу. Однак на практиці вони застосовуються рідко, оскільки як клієнтів, так і банки цікавлять конкретні курси купівлі та продажу.

Резиденти України та нерезиденти для всіх видів платіжно-розрахункових операцій в іноземних валютах, у тому числі з бюджетом і митницею, для бухгалтерського обліку цих операцій та під час аналізу зовнішньоекономічної діяльності використовують офіційний обмінний курс.

Операції, які банки мають право здійснювати з іноземною валютою за умови отримання письмового дозволу Національного банку України:

1. Неторговельні операції з валютними цінностями.

2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

3. Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті.

4. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.

5. Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

6. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

7. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

8. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

9. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

10. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

11. Інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

7.1.2. Основні види рахунків в іноземній валюті, їх характеристика

Розширення міжнародної торгівлі товарами і послугами перетворює кордони багатьох країн на умовні лінії на географічній карті. Але валюти в більшості з них усе ж залишаються самостійною і невід'ємною складовою економіки.

У міжнародних економічних відносинах місцева валюта одного учасника є іноземною валютою для іншого. Наприклад, імпортерам доводиться сплачувати в іноземній валюті за товари, які вони купують на зовнішніх ринках. Для цього їм слід звернутися в банк і купити потрібну кількість іноземної валюти в обмін на валюту своєї країни. У свою чергу, експортерам надходять платежі в іноземній валюті, яку вони можуть отримати на валютний рахунок у своєму банку або продати в обмін на національну (або на іншу іноземну валюту, наприклад долари США, євро).

Головними умовами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купі в лі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.

Отже, відповідно до вищезазначеного, важливою послугою банків для здійснення операцій із валютою є відкриття і ведення рахунків юридичним та фізичним особам.

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу і задоволення потреб клієнтів, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003 року (із змінами і доповненнями), відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки в іноземній валюті {рис. 7.1):