РОЗДІЛ 7. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ

Валюта класифікується за кількома критеріями. Основними із них є емітентська належність валюти. За цим критерієм виділяють національну, іноземну та колективну валюту – СДР та євро.

Одним із найважливіших елементів валютної системи є конвертованість національних валют.

Повна конвертованість валюти означає вільний обмін національної валюти на інші іноземні валюти. Вона володіє повною внутрішньою і зовнішньою зворотністю, тобто однаковим джерелом обміну як для резидентів, так і для нерезидентів. Сфера обміну поширюється на поточні операції, неторговельні платежі, туризм, а також на операції руху зовнішніх кредитів та закордонних інвестицій.

Часткова конвертованість валюти означає, що національна валюта обмінюється на іноземну з певними обмеженнями. Наприклад, для одних осіб її обмін дозволений, а для інших – ні, так само для одних видів операцій обмін дозволений, для інших – ні. Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів – Внутрішньою. Якщо конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями, вона називається поточною, а якщо тільки на платежі за рухом капіталу – капітальною.

Замкнута (неконвертована) валюта - це національна валюта, яка не обмінюється на інші валюти і яка функціонує тільки в межах однієї країни.

Перехід від неконвертованої до конвертованої валюти відбувається через часткову конвертацію, насамперед за поточними операціями.

Ця конвертація може бути або зовнішньою, або внутрішньою, або і першою, і другою одночасно. Поточна конвертація для резидентів і нерезидентів дає поштовх для розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях для посилення конкуренції між національними та іноземними товаровиробниками, сприяє вирівнюванню національних і світових цін, розширенню споживання за рахунок збільшення імпорту тощо.

На нинішній день фізичні особи – резиденти та нерезиденти здобули право переказувати через українські уповноважені банки особисті кошти в іноземній валюті за межі України за нетоварними операціями. Громадяни та іноземці можуть переказувати за межі України успадковані кошти, гроші за продану спадщину та належне нерезидентові майно в Україні; прибутки від іноземних інвестицій в Україну; кошти, отримані в оплату праці" премії, пенсії та ін.

Умови купівлі іноземної валюти для резидентів та нерезидентів в Україні тепер однакові.

Для забезпечення конвертованості валюти необхідна наявність певних умов:

• реальний та єдиний курс валюти;

• вільний доступ до іноземної валюти;

• офіційний або вільний валютний ринок;

• зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності;

• виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей усередині країни.

Потреба у встановленні валютного курсу зумовлюється тим, що національні гроші за межами внутрішнього ринку не можуть бути законним платіжним засобом. У процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій вони можуть бути обміняні на валюту іншої країни чи на міжнародні розрахункові одиниці.

Правильне визначення валютного курсу має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності, взаємної вигоди у відносинах економічних суб'єктів різних країн.

Валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу. Інакше кажучи, це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

В економічній теорії розглядається два основні види валютних курсів: фіксований та "плаваючий".

Фіксований валютний курс – це обмінний курс двох валют, зафіксований міждержавною угодою, на відповідному рівні.