TextBook Проміння сонця обмине,
Не зазирне в ці вбогі стіни,
Бо мало сонячної днини
Журбі, яка гнітить мене.
Не привчений до співчуття,
Побачивши, як плачу гірко,
Не скаже й місяць: «Бідна жінка!
Вона кляне своє життя».
Я тут похована навік,
Сказала «прощавай» свободі,
Під наглядом братів відтоді,
Коли помер мій чоловік.
Вони б торочили мені
Про легковажність і неславу,
Довідавшись, що на виставу
Ходила в іншому вбранні,
Напнувши на лице вуаль, —
Туди, де оплески шалені,
Де кожну мить актор на сцені
Дарує радість і печаль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стійкий принц. Дама-примара» автора Дон Педро Кальдерон де ла Барка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дама-примара[41] Комедія[42]“ на сторінці 27. Приємного читання.