Мла непроглядна спереду і ззаду
Така ж, як доля зла моя.
Я в тузі поблукала навмання,
Думки роїлись без ладу,
Не відала сама, куди я йду,
Бо сльози застили дорогу.
Та зрештою прийшла я до порога
Відомої мені оселі,
Яка думки будила невеселі,
Бо стати мусила тюрмою,
Де б мучилась я тугою німою,
Замість притулком щастя стати.
Та де його знедоленій шукати?
Коли це під балконом раптом
Я ледь не зіштовхнулась з власним братом.
Так, це був брат мій, дон Хуан…
О, скільки доля завдає нам ран!
Благала в неба я одне:
Аби мій брат не упізнав мене.
Боялася зронити слово,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стійкий принц. Дама-примара» автора Дон Педро Кальдерон де ла Барка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дама-примара[41] Комедія[42]“ на сторінці 207. Приємного читання.