Розділ «Содом і Гоморра Примітки»

Стор. 29. Лотова жінка була обернена в соляний стовп за те, що під час втечі з Содома не втрималася й озирнулася.

Стор. ЗІ. Луксорський обеліск — пам'ятка давньоєгипетського мистецтва; був перевезений до Парижа і встановлений на майдані Згоди.

Стор. 32. Детай Едуард (1848—1912) — французький маляр, член Інституту.

Стор. 34. Гекслі Тамас-Генрі (1825—1895) — біолог, палеонтолог і медик; Олдос Леонард Гекслі (1894—1963) — відомий письменник.

Стор. 41. Бюлов Бернгард (1849—1929) — німецький державний діяч, канцлер Германської імперії.

Палеолог Моріс (1859—1944) — французький дипломат і письменник.

Стор. 43. Карпаччо Bimmope (1450—1525) — італійський маляр венець-кої ш колії.

Веронезе Паоло (1528—1588) — італійський маляр, автор великих картин на історичні теми.

«Тангейзер» — опера Вагнера, створена 1845 року.

Стор. 46. ...як статуя Вікторія...— Пруст має на увазі античну статую богині перемоги Ніке.

«Гірмонія» — картина Джона Вістлера (1834—1903), ангпо-американсь-кого імпресіоніста.

Стор. 48. Дук д'Есільйон (1720—1788) — міністр Людовіка П'ятнадцятого.

Стор. 49. Юбер Робер (1733—1808) — французький художник, майстер преромантичного пейзажу.

Стор. 51. Кобурси — старовинний баварський аристократичний рід.

Стор. 52. Анафілаксія — гостре запалення суглобів.

Стор. 53. Тьеполо Джамбаттіста (1696—1770) — італійський маляр ве-нецької школи. Майстер колориту.

Стор. 56. Школа політичних наук — вищий навчальний заклад у Парижі для підготовки дипломатів.

Стор. 57. Д'Аннунціо Габріеле (1863—1938) — італійський письменник, кумир європейської інтелігенції.

Ізвольський Олександер (1856—1919) — російський посол у Парижі.

Стор. 59. Дук Беррійський (1778— 1820) — син французького короля Карла X, убитий антимонархістами.