— Там, позаду, — відповів хлопчик. — На галявинці, яку я помітив зі стежки. Їх там повно. Якщо ж вам хочеться м'ясця… а мені хочеться, це я точно знаю… то є всі ознаки. Багато свіжого посліду. — Він пильно вивчав поглядом обличчя Роланда. — Дуже… свіжого… посліду. — Він говорив повільно, наче людина, що недостатньо добре володіє мовою.
Ледь помітна усмішка заграла в куточках Роландових вуст:
— Говори тихо, але прямо. Що турбує тебе, Джейку?
Відповідь Джейк промовив, самими губами.
— Коли я збирав пундиці, то помітив, що за мною стежать якісь чоловіки. Вони й зараз стежать.
Взявши одну кульку, Сюзанна виказала захват і нахилила до неї голову, наче нюхаючи квітку.
— Там, звідки ми прийшли? Праворуч від дороги?
— Так, — кивнув Джейк.
Едді затулив рота кулаком, наче прокашлюючись, і спитав:
— Скільки їх?
— Здається, четверо.
— П'ятеро, — сказав Роланд. — Можливо, шестеро. Одна з них жінка. Є ще хлопчик, не набагато старший од Джейка.
Джейк глянув на нього, вражений.
— І давно вони за нами йдуть? — спитав Едді.
— Відучора, — відповів Роланд. — Прийшли зі сходу.
— І ти нам нічого не сказав? — Сюзанна говорила різко, навіть не завдаючи собі клопоту прикрити рота рукою, щоби сховати обриси вимовлених слів.
Роланд майже непомітно їй підморгнув.
— Мені було цікаво, хто з вас помітить їх першим. До речі, я зробив ставку на тебе, Сюзанно.
Вона холодно на нього глянула і нічого не відповіла. Едді помітив, що в цьому погляді було більше від Детти Волкер, ніж від Сюзанни, й потай зрадів, що він призначався не йому.
— І що нам тепер з ними робити? — спитав Джейк.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темна вежа [Т.5; Вовки Кальї]» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вовки Кальї ОПІР 19“ на сторінці 21. Приємного читання.