Розділ «19    99 ВІДТВОРЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПОКУТА ПОНОВЛЕННЯ»

— Думаю, ми повантажимо їх у Таксі Хо Фат, та ще трохи м’яса, обкладемо його шматками криги зі струмка, щоб не пропало.

— Але коли почнуться сніги, з Таксі нам доведеться розпрощатись?

— Так, — визнав він. — Але на той час ми вже зробимо з решти шкур одяг, а м’ясо з’їмо.

— Просто ти не можеш довго тут залишатися, ось у чому річ, правда ж? Ти чуєш її поклик. Темної вежі.

Роланд подивився у багаття, яке рівно потріскувало, і нічого не сказав. Та й не потрібно було.

— А як ми потягнемо далі наші ґунна, коли підійдемо до Білих Земель?

— Волоком. А дичини там буде більш ніж достатньо.

Вона кивнула і хотіла було лягти. Але він узяв її за плечі й розвернув обличчям до багаття. Наблизив своє обличчя до неї впритул, і секунду-дві їй здавалося, що він хоче поцілувати її на добраніч. Проте він довго й пильно роздивлявся присохлий чиряк у неї біля рота.

— Ну? — нарешті спитала вона. Більше сказати не змогла, бо тоді б він почув, як тремтить у неї голос.

— По-моєму, він уже трохи зменшився. А коли вийдемо з Поганих Земель, то може зажити сам по собі.

— Ти впевнений?

Стрілець одразу ж похитав головою.

— Я сказав «може». А тепер лягай. Тобі треба відпочити.

— Гаразд, але розбуди мене вчасно. Я теж хочу постояти на чатах.

— Так. Лягай.

Вона лягла і заснула ще до того, як заплющила повіки.

Вона в Сентрал-парку, надворі досить холодно і видно, як виривається з рота дихання. Небо над головою біле-біле, сніжне небо, але їй не холодно. Ні, адже вона вбрана в нове пальто з оленячої шкіри, штани, жилетку й кумедні шкіряні рукавички. На голові в неї теж якийсь убір, він прикриває її вуха, тому їм так само тепло, як всьому тілу. Зацікавившись, вона знімає шапку і бачить, що та не шкіряна, як решта одягу. То червоно-зелена плетена шапка. Спереду на ній написано «ВЕСЕЛОГО РІЗДВА».

Вона вражено дивиться на шапку. Хіба можна відчути дежа-вю уві сні? Очевидячки, так. Вона роззирається навколо і бачить Едді та Джейка, з усмішками до вух. Голови в них неприкриті, і вона усвідомлює, що тримає в руках поєднання тих шапок, які були на них у якомусь іншому сні. Вона відчуває величезний приплив радості, неначе щойно розв’язала нерозв’язну, на всезагальну думку, проблему: наприклад, знайшла квадратуру кола чи найбільше просте число (на тобі, Блейне, їж, нехай твої мізки вибухнуть, божевільний ти чух-чух).

На Едді спортивна кофтина з написом «Я П’Ю НОЗЗ-А-ЛУ!»

На Джейку — з написом «Я ЇЖДЖУ НА „ТАКУРО-СПІРИТ“!»