«Він знав», майнула в Джона млява думка. «Знав, чого вони вимагатимуть від мене.» А тоді подумав про Семвела Тарлі, про Грена та Скорботного Еда, про Пипа та Ропуха у замку Чорному. Чи втратив він їх усіх, як раніше втратив Брана, Рікона та Робба? Хто він тепер такий? Чим мусить жити?
— Підніміть його. — Грубі руки поставили Джона на ноги. Він не опирався. — Ти маєш ім’я?
Ігритта відповіла замість нього.
— Це Джон Сніговій. Крові Едарда Старка, господаря на Зимосічі.
Рагвила зареготала.
— Хто б міг таке подумати? Вилупок якогось пихатого князька зарізав самого Кворина Піврукого.
— Випусти йому тельбухи, — повторив Торохкало, ще й досі сидячи верхи. Орел підлетів до нього з вереском та всівся на кістяний шолом.
— Він здався, — нагадала Ігритта.
— Еге ж! І вбив свого братчика, — мовив неоковирний коротун у залізному шоломці, поїденому іржею.
Торохкало під’їхав ближче, калатаючи кістками.
— То його вовк усе зробив. Підло і негідно. Життя Піврукого мав забрати я.
— Ми усі бачили, як тобі кортіло з ним битися, — насмішкувато кинула Рагвила.
— Він варг! — лютував Князь-над-Кістками. — І до того ж чорна гава. Не люблю я цих негідників!
— Нехай варг, то й що? — спитала Ігритта. — З якого дива нам боятися варгів?
Інші загомоніли на знак згоди. Торохкало люто зиркнув крізь очі свого жовтого черепа, але мусив буркотливо погодитися. «А й справді, вільний нарід», подумав собі Джон.
Кворина Піврукого спалили там, де він ліг мертвий, на вогнищі з глиці, гілля дерев та чагарнику. Дрова були частково зелені, тому горіли повільно і дуже диміли, надсилаючи у яскраво-синє суворе небо чорні вихори. Опісля Торохкало зібрав собі у сакви кілька обпалених кісток, а інші кинули жереб на розвідницьке майно. Ігритта виграла собі кобеняка.
— Ми повернемося Вискливим Пересувом? — спитав Джон. Він не був певний, чи зможе подолати ті верхотури знову, і чи переживе його коник-бахмутик другу таку подорож.
— Ні, — відповіла вона. — За нами вже нічого нема.
І кинула на Джона сумний погляд.
— Манс вже добряче спустився Молочною. І зараз іде просто на твою Стіну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 561. Приємного читання.