TextBook Невдовзі він уже був біля Ями й зазирнув усередину. Там, спиною до нього, стояли Пух із Пацем і про щось солодко мріяли.
– Хо-хо! – голосно і зненацька сказав Крістофер Робін.
Паць із несподіванки й страху підскочив вище власної голови, а Пух, напівсонний, і далі мріяв про свій мед.
"Це Слонопотам! – злякано подумав Паць.– Ну що ж, я йому зараз покажу!"
Він гарненько прокашлявся, аби слова не застрявали в горлянці, і найчарівнішим голоском закувікав те, що раніше задумав: "Таратара-тара-ра..."
Але він не підводив очей і не обертався, бо знав, що коли ти обертаєшся й бачиш перед собою Страшного, Лютого Слонопотама, то ненароком можеш усе забути.
– Трам-пам-пам, тірлім-пам-па! – сказав Крістофер Робін голосом Пуха, бо це Пух вигадав пісеньку, яка починалася так:
Тара-тара-тара-ра!
Трам-пам-пам, тірлім-пам-па!
Тірлі-мірлі-тірлі-лі,
Трам-пам-пам, тірлім-пім-пі!
І коли Крістофер Робін хотів заспівати цю пісеньку, він завжди співав її голосом Пуха – тоді вона здавалася ще кращою.
"Він каже зовсім не те! – занепокоєно подумав Паць. – Він же мав іще раз сказати "Хохо". Ну, коли так, тоді я йому скажу "Хо-хо".
І найстрашнішим, найлютішим голосом Паць сказав:
– Хо-хо!
– Як ти там опинився, Пацику? – спитав Крістофер Робін своїм звичайним голосом.
"Який жах! – подумав Паць. – Спершу Слонопотам говорив Пуховим голосом, а тепер промовляє голосом Крістофера Робіна. Це він робить для того, щоб мене спантеличити й приголомшити!"
І, вже насправді спантеличений та приголомшений, він квапливо закувікав:
– Це пастка на Пухів, і я чекаю, поки в неї впаде... хо-хо!.. Ось що це таке... хо-хо!.. хо-хо!..
– Що, що? – спитав Крістофер Робін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вінні-Пух та його друзі» автора Мілн А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИГОДА ТРИНАДЦЯТА, У якій всі йдуть на розшуки і Паць знову зустрічає Слонопотама“ на сторінці 7. Приємного читання.