Я швидко її оглянув, шукаючи якоїсь позначки, – можливо, хрестик або риску, зроблену олівцем.
– Де вона? – запитав я. – Де?
– Ти знаєш, що я маю двадцять п’ять тисяч квадратних миль мінеральних концесій тут, на південь від Мона…
– Не мороч мені голову, Ло. Не намагайся продати мені акції компанії «Стервесант мінерал». Де воно, в біса, є?
– Ми побудували тут посадкову смугу, на яку можуть сідати реактивні «ліри». Її щойно закінчено.
– Це не може бути так далеко на південь від золотих копалень.
– Воно й справді не так далеко від них. Відсунься назад, ти пошкодиш собі що-небудь.
Він вочевидь утішався, мордуючи мене.
Його палець ковзнув по мапі й несподівано зупинився – моє серце, здавалося, зупинилося разом із ним. Місцевість ставала дедалі кращою. Широта була саме тією, що треба, усі ті ознаки, що їх я з такими труднощами збирав протягом років, показували саме сюди.
– Ось тут, – сказав він. – За двісті дванадцять миль на південь від Мона, – за п’ятдесят шість миль від південно-західного маяка заповідника тварин Венкі, у вигині низеньких пагорбів, заховане серед диких скель і сухого чагарника.
– Коли ми зможемо вирушити туди? – запитав я.
– Он як! – похитав головою Лорен. – Ти в це повірив. Ти справді повірив!
– Хтось іще може на нього натрапити.
– Воно лежало там протягом тисячі років – ще один тиждень нічого не змінить…
– Чекати ще цілий тиждень! – з гірким розчаруванням вигукнув я.
– Бене, я не зможу виїхати раніше. У п’ятницю відбудуться річні загальні збори компанії «Англо-Стервесант», а в суботу в мене справи в Цюриху. Але задля тебе я спробую закінчити усі свої нагальні справи якнайшвидше.
– Скасуй їх узагалі, – попросив я. – Відправ туди когось зі своїх здібних молодиків.
– Коли хтось позичає тобі двадцять п’ять мільйонів, то чемність вимагає, щоб ти сам підписав чек, а не доручив це конторському хлопцеві.
– Господи, Ло. Та це ж тільки гроші. А тут ідеться про те, що справді важливо.
На хвилину Лорен прикипів до мене здивованим і замисленим поглядом своїх блакитних очей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонячний Птах» автора Вілбур Сміт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 3. Приємного читання.