Розділ «19 ВІДТВОРЕННЯ»

Вона не в змозі була довше мовчати, і Мія дозволила їй заговорити.

— Ти брешеш! Уся твої слова — брехня!

— Аж ніяк, — спокійно відповів Сейр, і Сюзанні зблиснуло, де вона чула це ім’я: це кінець історії Каллагена. Детройт. Коли він порушив найсвятішу заповідь своєї церкви і, щоб уникнути рук вампірів, сотворив самогубство. Каллаген вистрибнув з вікна хмарочоса, щоб уникнути іншої долі. Він приземлився спершу в Серединному світі, а звідти, крізь Незнайдені Двері, потрапив до пограниччя Кальї. І мав отець Каллаген при цьому, як він сам потім розповідав, єдину думку: Вони не мусять виграти, вони не мусять виграти. І щодо цього він мав цілковиту рацію, авжеж, чорти мене забирай. Та якщо Едді вже загинув…

— Ми знали, де найімовірніше з’являться твій дін з твоїм чоловіком, якщо їх протягне крізь певні двері, — повідомив їй Сейр. — І викликати потрібних людей, починаючи з хлопця на ім’я Енріко Балазар… запевняю тебе, Сюзанно, це було легко.

Сюзанна почула щирість у його голосі. Якщо він щойно сказав неправду, виходить, він найкращий у світі брехун.

— Як ви могли таке вичислити? — спитала Сюзанна. Не дочекавшись відповіді, вона була вже відкрила рота для нового запитання. Але не встигла його вимовити, як її знову з перевертом відкинуло назад. Ким би колись не була Мія, всередині Сюзанни вона виросла у надзвичайну силу.

— Вона вже пішла? — спитався Сейр.

— Так, пішла, туди, назад, — мовила послужлива, так їй кортіло догодити, Мія.

— Тоді вирушай до нас, Міє. Що швидше ти до нас прийдеш, то швидше побачиш обличчя свого малюка.

— Так, — схлипнула Мія, аж п’яна від радощів, і Сюзанна раптом уловила промельк якогось яскравого образу. Як іноді бува, коли зазирнеш під край циркового намету й підгледиш щось чудернацьке, яскраве. Або темне.

Побачене нею було і простим, і жахливим водночас: отець Каллаген купує в крамничці салямі. І обслуговує його крамар — янкі. Той, що тримав певну крамницю у штаті Мен, у містечку Іст-Стоунгем, 1977 року. Каллаген розповідав їм цю історію у себе в будинку… а Мія слухала.

Розуміння осліпило її, мов те червоне сонце, що сходить над полем, на якому лежать тисячі порубаних людей. Сюзанна знову рвонулася наперед, забувши про силу Мії, викрикуючи знов і знов.

— Курва! Зрадлива курва! Душогубниця, курва! Це ж ти розказала їм, куди їх мусять спрямувати Двері! Куди вони пошлють Роланда й Едді! Ох, яка ж ти КУРВА!

СІМ

Хоч Мія й була сильною, але вона не була готова до нового нападу. Атака виявилась особливо запеклою, бо до Сюзанниного розуміння долучилася своєю нищівною енергією Детта. За мить загарбницю відсмикнули назад, аж очі в неї вибалушилися. В готельному номері телефонна слухавка випала в Мії з руки. Вона, п’яно спотикаючись, попленталася по килиму, ледь не перечепилася об ліжко, тоді почала кружляти, мов якась підпила танцюристка. Сюзанна вліпила їй ляпаса, червоні сліди засяяли на щоці, мов окличні знаки.

«Я ж сама себе періщу, ось що я роблю, — подумала Сюзанна. — Бити власне оснащення, хіба це не по-дурному?»

Але їй несила було стриматися. Нелюдськість того, що зробила Мія, ця її монструозна зрада…

Всередині, на якомусь бойовому майданчику, котрий не був цілком фізичним (але також і не цілком ментальним), Мії врешті вдалося стиснути горло Сюзанни/Детти і відтягнути їх назад. Очі в шокованої лютою атакою Мії все ще були вибалушені. Сором також спричинився до її шоку. Сюзанна сподівалася, що та ще здатна відчувати сором, що вона не перейшла ще фінальну межу.

— Я зробила те, що мусила зробити, — повторювала Мія, штовхаючи Сюзанну назад до камери. — Це мій малюк, а ви всі проти мене, я зробила те, що мусила зробити.

— Ти виторгувала за Едді й Роланда собі монстра, ось що ти зробила! — голосила Сюзанна. — 3 того, що ти підслухала і передала, Сейр тепер знає, що вони скористаються Дверима, щоб дістатися до Тауера, так? І скількох він там поставив, щоб їх перестріли?