Зрив

  - Ну що, любитель дроу в клітках? Земля кругла, от і побачилися. Пішли, пройдемося до арени, у мене є дещо в твоєму стилі.

  Я спробував струсити його руку, але не тут-то було, різниця в силі була відчутною. Може, не такий це даремний параметр, особливо для тих, хто в зриві?

  Тавор був не один, а в групі з трійкою одноклановців. Ті швидко і чітко, ніби не раз репетирували, взяли нас в кільце і відтерли в сторону від дверей. Не знаю, чим би все закінчилося, але на поріг вийшов Ерік.

  - Алло, братва! Що за терки? Руки поприбирали і швидко! Немов таран, він розбив оточуючий мене периметр і, втиснувшись всередину, розсунув в сторони обступилих мене Котів. Тавор похмуро глянув на нього, оцінюючи рівень і значок клану.

  - Вет, не влізай у чужі розборки. Пацанчик мені винен, без тебе розберемося. Я сіпнувся, остаточно звільняючись. - Нічого я тобі не винен! Ти перший мене атакував, злився, а тепер пальці загинаєш? Братву підтягнув? Одному очко жим-жим?

  Тавор на провокацію не відреагував, а лише презирливо плюнув мені під ноги. Кільце навколо знову стало стискатися. Ерік розставив лікті, відштовхуючи особливо настирних.

  - Так, досить! Хлопець - мій друг, та й що за розборки в місті? Одна крапля крові, і тут буде не проштовхнутися від варти. Все, розходимося!

  Тавор ще секунду роздумував, оцінююче мружачись на нас, але, мабуть, вирішив не розширювати конфлікт. Його погляд зачепився за моє кільце, і його очі загорілися радісним блиском.

  - Цифра, так? Тобі хана, пацанчик! - І розвернувшись, гукнув своїх.

  - Йдемо, хлопці, він тепер нікуди не дінеться. Ерік задумливо дивився їм услід. Потім похитав головою.

  - Вмієш собі ворогів заводити. Тобі треба терміново пристебнутися до якогось клану посильніше. Одинак в зриві - справа непевна.

  - А в чому проблема?

  Ерік неохоче пробурмотів.

  - Та так, ходять чутки нехороші, і не тільки про Котів... Коротше! Стеж за своєю спиною. Вивчи заклинання Невидимості і навпаки, Кришталевий Погляд, щоб бачити тих, хто під пологом або в стелсі. Завжди тримай його на собі. Ніколи не прив'язуй точку воскресіння до глухих місць, інакше можуть підловити і влаштувати персональне пекло, кілька діб смертей з періодичністю раз на хвилину. Є для цього спеціальні хлопці з ПК-лічильником в районі нескінченності. З зірваними так поступати дуже навіть не прийнято, це неписаний закон. Але... сам розумієш. Кільце на виду теж не тримай, не варто кожному зустрічному-поперечному світити свій статус. І, до речі, чому варту не покликав? У місті тебе образити ніхто не може.

  - Та потупив щось.

  - Розчохляйся давай. Для тебе це більше не гра. І не все тут так рожево і весело...

  Я задумливо кивнув. Потім озвучив навіяну думку:

  - А без ось цього... - поклацав пальцями в повітрі, підбираючи підходяще слово, - Дикого Заходу, ніяк не можна? Ті ж Олдери, воно їм треба, зі школотою різною наввипередки бігати?

  Ерік рушив по дорозі, тягнучи мене слідом і пояснюючи.

  - Всякі пенсіонери, чисті крафтери-ремісники, фінансисти і пацифісти просто не розгойдуються вище десятого - зберігають стартовий імунітет. Так що не кожен нуб в грі - лох і новачок. Деякі, правда, йдуть іншим шляхом: екіпіруються в епік і оплачують послугу прокачування. Через пару місяців мають вже десь двохсотий рівень і таке шмаття, що на нього треба рейд збирати. Перебільшую, звичайно, хоча і не набагато.