Зрив

  В принципі, питання стосунків статей було вирішуване. Труси можна зняти в своєму будинку або в чужому, але за згодою господарки оселі. Дому терпимості теж ніхто не відміняв. Взагалі, секс-дозвілля в віртуальному просторі було більш ніж популярне. До появи Віртсвітів чверть інтернет-трафіку була порнотрафом. А тепер, уявіть, замість плоских картинок і відео сумнівної якості ви можете спокійно відчути цілком реальну еротичну насолоду з найкрасивішою дівчиною, знайденою вами в Інтернеті. Це одна з граней успіху вірт-технологій. Секс, видовища, розваги, адреналін, помножені на відчуття власної величі і значущості. Все в одному унікальному продукті. Неймовірно, якщо чесно...

  Так, щось я даремно про дівчат подумав... Покрутив головою, відганяючи дурні думки, сьорбнув трохи чайку, подумки подякувавши господареві "Трьох поросят", і повернув ключ у замку важких різьблених дверей. Широкі сходи, освітлені димними факелами, вели вниз.

  - Гумунгус, пішли, рідний. Не топай тільки.

  Історія повторювалася. Монстри стали жирнішими, починалися рівня так з вісімнадцятого, і, в міру наближення до спуску на третій поверх, поступово посилювалися. Через півгодини отримав чергове досягнення: - Вітаємо! Отримано Досягнення: "Безсмертний!"

  - Вам вдалося піднятися на десять рівнів і жодного разу не загинути!

  - Нагорода: Слава +500.

  - Увага! Ваш рівень Слави перевищив 1000 одиниць, ви досягли Першого рівня Популярності: "Про Вас ходять чутки".

  - Торговці дружніх фракцій здивують вас більш низькими цінами. Також вам стануть доступні деякі приховані квести.

  Непогано, дуже непогано. Але радість трохи псувало розуміння того факту, що досягнення злегка читові. Якби не проїзний у вигляді ведмедика, я б ще довго залишався маловідомим типом. Подумки пообіцяв собі поменше випендрюватися і не сильно пишатися отриманим статусом.

  Ще через кілька хвилин я отримав дев'ятнадцятий рівень і пробився до широкого коридору, що вів до головного залу поверху. Гумор розробників оцінив. Спуск на третій рівень знаходився прямо навпроти казарми гнолів. Не знаю, чи був це жарт ІскІна, або дана розстановка монстрів була звичною для цього приміщення, але перед казармами, на плацу, йшло будівництво. Півтора десятка воїнів мого рівня, гнол-вождь двадцять другого і міні-бос поверху, гнол-намісник двадцять п'ятого рівня.

  Основна засада була в тому, що монстри стояли практично впритул один до одного. Будь-якій групі, яка пробилася сюди, доведеться мати справу зі всім натовпом одночасно і ніяк інакше. Зізнаюся чесно, я занепокоївся. Сімнадцять монстрів на одного, нехай навіть дуже крутого, пета. А я навіть втрутитися не зможу, не дай бог перетягну агро на себе... Я ж тільки номінально одного з ними рівня. Всі вміння у мене як і раніше з п'ятого. Ходячий мішок з невкладеними одиницями характеристик і талантів. Три одиниці таланту мав отримати у Грима на десятому, а розблокування нових умінь - лише після вибору спеціалізації. Ще дев'ять одиниць накапало за останні рівні, але вкладати їх поки нікуди, та й не хочу. Тільки на тверезу голову, коли висплюсь. Коротше, справжня сила тут одна - мій пет. А я так - макітра ходяча... Відійшов подалі, подумки перехрестив пета, і, вибравши метою Намісника, дав команду на атаку. Гнол-вождь буде наступним. Найкраще мінімізувати час, який мій пет буде знаходиться під впливом найсильніших супротивників.

  Ведмедик, який навіть при житті не володів інстинктом самозбереження, в атаку кинувся сміливо і нерозважливо. Практично відразу смуга його життя почала зменшуватися. Двадцять секунд і мінус п'ятнадцять відсотків хітів знадобилося Гумунгусу на те, щоб заспокоїти Намісника. Трохи менше часу пішло на вождя. І все ж гнолів було занадто багато. Ведмедя обступили, били в боки і спину, досить часто пробиваючи Крит. Залишилося десять супротивників і половина життя. Ще хвилина хаотичного бою, і розклад став сім на сорок. Потім троє на тридцять...... Двоє... Один. Все! Я видихнув. Є! Відбилися, друзяко! Я підійшов до залитого кров'ю звіра, поплескав його за погризеними вухами. - Ти молодець, Гумунгус, батько тобою пишається! Посадив ведмедика регенерувати. До воскресіння гнолів залишилося хвилини три-чотири. Хоч трохи, але пет відновиться. Заново очистити зал не проблема. Монстри будуть з'являтися в порядку, зворотному їх смерті, поодинці. А один на один ведмедик кладе їх практично без втрат.

  Пробігся по тілах, перевіряючи здобич. Готівкою підняв близько золотого плюс п'ять браслетів і пару Каменів душ. Лут став цікавішим. Різноманітність сталевої зброї, броні і кольчуги, з непоганими параметрами захисту, хоча і без додаткових характеристик. Але все це доводилося залишати на землі. Скромні показники Сили не дозволяли навантажуватися хоч чим-небудь вагомим. Отже, боюся, скоро з монстрів почне падати щось цікаве, але, згідно з законом підлості, - вкрай важке.

  Тьху ти, наврочив! Гнол-Намісник порадував масивним ключем, червоним браслетом - такий я бачив вперше, і важкими, кольчужними рукавичками. Ідентифікував предмети:

   - Червоний браслет. Відмітний знак еліти гнолів. Клас предмета: Звичайний. Міцність 25/25. Вага: 0,1

   - Ефект: Броня +5, Сила +1.

  Відмінно! Тут же натягнув на себе. Наступний обов'язково одягну на іншу руку, тут тобі і сила і трохи броні - мені все до столу. І навіть продавати відразу не буду, поки адекватної заміни не знайду. Зважив в руці сталеві рукавиці:

   - Кольчужні рукавички. Виріб невідомих майстрів. Клас предмета: Нечастий. Міцність 45/45. Вага: 1,5

   - Ефект: Броня +12, Сила +3.

  Хороша річ, напевно варта десятка золотих. Обов'язково беремо! В якійсь мірі навіть непогано, що некромант не в змозі носити важку броню, інакше опинився би перед складною дилемою - продати або залишити собі.