Розділ «Примітки до електронної версії»

Перелік помилок набору, помічених і виправлених верстальником

С. 57: Якось рано-вранці — у шибки [перещів] => періщив ощ, певне, ознака того, що настає весна, — коли робітниця знову почала кликати його, Ґреґор так розізлився, що рушив на неї, ніби хотів напасти, щоправда, повільно й кволо.

С. 164: Цього вона вголос не каже, чогось іншого, правда, теж, Жозефіна взагалі неговірка, між балакунів вона мовчазна, але це проступає в [ії] => її блискучих очах, на її замкнених вустах…

С. 269: [Аце] => Але це пусте, тепер найголовніше — не марнувати часу.

С. 273: [Лені] => Лені, вийди, — звернувся він до дівчини, що вже й не боронилась, і подав їй руку…

С. 351: [Як би] => Якби ті жести перекласти словом, пролунала б брутальна лайка.

С. 380: Поміж них, тепер, правда, невидна, тягнулася [посилана] => посипана жорствою доріжка з затишними лавами, на яких К. полюбляв недбало випростатись улітку.

С. 395: Хіба він пам’ятає всіх машиністів і [юні] => юнг на прізвище, а надто на ім’я, щоб, як ви когось назвете, відразу ж зрозуміти, про кого йдеться?

С. 429: — Говорить помічник пана [замлеміра] => землеміра.

С. 495: Лікар тої жінки, коли в неї виявилися симптоми інфлуенци, спитав у д-ра Штайнера про засіб, прописав його, і [відразе] => відразу її вилікував.

С. 495: [Черед] => Через два місяці вона померла.

С. 499: [Сьогоні] => Сьогодні вночі приверзлася страшна мара — сліпа дитина, нібито дочка моєї ляйтмеріцької тітки…

С. 501: …Валлі питає когось через передпокій, наче гукає через паризьку вуличку, чи вже [почишено] => почищено батькового капелюха…

С. 508: Позавчора — на фабриці, ввечері — в Макса, де художник Новак саме показував літографічні [потрети] => портрети Макса.

С. 511: …усіх цих результатів можна досягти вже за допомогою літератури, яка хоч насправді набуває й не надто [ширококого] => широкого розвитку, а проте внаслідок браку видатних талантів справляє враження широкорозвиненої.

С. 516: Завершити твір, навіть невеликий, важко не тому, що наші почуття на завершення [вимагать] => вимагають запалу, якого наявний справжній зміст сам із себе не викреше…

С. 516: …твір вимагає від автора самозадоволення й усамітнення в самому собі, вийти з якого в атмосферу звичайного дня, не маючи твердої [річості] => рішучості й зовнішнього стимулу, важко…

С. 520: Рівна постава, опущені руки, тонка шия, [підітнуте] => підігнуте коліно.

С. 521: Хто підтвердить мені правдивість чи правдоподібність того, що тільки через своє літературне покликання я більш нічим не цікавлюся й тому такий [безсердечий] => безсердечний?

С. 521: Хіба не дійде такого висновку [кожне] => кожен, хто порівняє їх двох?