Розділ «Чужинець на чужій землі»

— Заберіть своє авто з моїх клумб зараз же, або я подам на вас до суду, який буде коштувати вам пенсії!

Гейнріх вагався.

— Зараз! — закричав Джубал. — І скажіть отим іншим селюкам вийти і підняти свої великі ноги! Отой ідіот з кривими зубами стоїть на премії Елізабет М. Г'юїт!

Гайнріх повернув голову:

— Хлопці, обережно з тими квітами. Пескіне, ти стоїш на одній з них. Роджере! Підніми авто та пересунь його десь на п'ятдесят футів, подалі від саду.

Він знову зосередився на Гаршоу.

— Це вас задовольнить?

— Якщо він пересуне її, — але ви все одно відшкодуєте збитки. Погляньмо на ваше посвідчення особи... і покажіть його Справедливому Свідку та голосно й чітко назвіть їй своє ім'я, звання, організацію та платіжний номер.

— Ви знаєте, хто я. А зараз у мене є повноваження...

— У мене є повноваження загального закону зробити вам проділ дробовиком — якщо ви не діятимете згідно з чинним законодавством! Я знаю, хто ви. Ви виглядаєте там само, як та приручена мавпа, з якою я говорив по телефону сьогодні вранці, — але це не доказ, і я не впізнаю вас. Ви мусите назватися згідно з формулюванням закону — Світовий Кодекс, параграф 1602, частина II, — перед тим, як зможете показати свій ордер. І це стосується також і тих мавп, і того паразита-пітекантропа, який у вас за пілота.

— Вони офіцери поліції, що діють за моїми наказами.

— Я не знаю, що вони собою являють. Вони могли взяти ці, які їм не за розміром, клоунські костюми напрокат. Буква закону, сер! Ви вдерлися до мого замку. Ви кажете, що ви офіцер поліції, і ви стверджуєте, що у вас є повноваження для цього вторгнення. А я кажу, що ви — правопорушник, аж доки ви не доведете мені протилежне... І це моє громадянське право — використати всю необхідну силу, щоб вигнати вас, і я почну користуватись ним рівно за три секунди.

— Я б не радив.

— Хто ви такий, щоб радити? Якщо мене поранять, коли я намагатимуся відстояти своє право, ваші дії перетворяться на конструктивний напад — зі смертельною зброєю, якщо ті осли взяли з собою пістолети, — а он ті штуки дуже схожі саме на них. Це буде і громадянська, і кримінальна справа — тож, дорогий мій, я засаджу вас до в'язниці, скориставшись лише дверним килимком!

Джубал відкинув худорляву руку і стис кістлявий кулак.

— Геть звідси — це моя власність!

— Зачекайте, докторе. Зробімо по-вашому.

Гайнріх став яскраво-червоним, але жорстко контролював голос. Він запропонував своє посвідчення, і, коли Джубал оглянув його, повернувся до нього спиною, щоб показати Анні. Гайнріх назвав своє повне ім'я, сказав, що він капітан поліції Особливого Бюро Федерації, і процитував свій платіжний номер. Один за одним всі інші шестеро чоловіків та водій, які нарешті вийшли з авто, за стриманим наказом Гайнріха відбули ту саму процедуру.

Коли вони з цим покінчили, Джубал солодко промовив:

— А зараз, капітане Гайнріх, чим я можу вам допомогти?