— Це ви його так назвали чи він сам так відрекомендувався?
— Моя вигадка.
— Дуже влучно, — кивнула вона, відкрила оторочену норкою (можливо) сумочку й дістала пачку цигарок. — Мені він нагадує божевільного Діогена.
— Так, лише шукає своє справжнє страховисько, — сказав Ларрі та знову засміявся.
Вона підкурила цигарку й випустила дим.
— І він не хворий, — додав Ларрі. — Але більшість заразилася.
— Вахтер у моєму будинку має цілком здоровий вигляд, — сказала Рита. — Він на своєму робочому місці. Уранці я дала йому п’ять доларів чайових. Не знаю, за те, що він не захворів, чи за те, що вийшов на роботу. А ви як гадаєте?
— Насправді я не так гарно вас знаю, щоби сказати напевне.
— Ваша правда.
Вона повернула цигарки до сумочки, і Ларрі побачив там револьвер. Рита простежила за його поглядом.
— Це мого чоловіка. Він був виконавчим директором в одному з провідних банків Нью-Йорка. Так він відповідав усім, хто питав його про роботу, і в нього завжди була перепустка на фуршети. Я-виконавчий- директор-в-одному-з-провідних-банків-Нью-Йорка. Він помер два роки тому. Саме обідав з арабами, у яких такий вигляд, наче вони всі відкриті частини тіла натерли бріоліном. У нього трапився інсульт. Помер у краватці. Як гадаєте, чи може це стати крилатим виразом нашого покоління? Гаррі Блейкмур помер у краватці. Мені подобається.
Перед ними приземлився в’юрок і заходився порпатися в землі.
— Він до смерті боявся грабіжників, тож купив оцей револьвер. Ларрі, а ручна зброя справді голосно бахкає та сіпає руку віддачею?
Ларрі ніколи не стріляв із вогнепальної зброї.
— Не думаю, що в таких малюків сильна віддача. Це тридцять восьмий калібр?
— Здається, тридцять другий.
Рита Блейкмур дістала револьвер із сумочки, і Ларрі помітив, що там чимало маленьких слоїків із пігулками. Цього разу вона не зловила його погляд, натомість дивилася на невисоку китайську вишню, що росла в п’ятнадцяти футах від них.
— Думаю, настав час це перевірити. Як гадаєте, поцілю в те дерево?
— Не знаю, — з острахом відмовив Ларрі. — Та чи варто…
Рита натиснула на курок, і револьвер вистрелив із дійсно потужним ляском. У китайському дереві з’явилася дірочка.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 1» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протистояння. Том 1 : роман / Стівен Кінг“ на сторінці 148. Приємного читання.