Той почав клястись, що існує.
— Має пан бажання побитись зі мною об заклад?
— Про що?
— Про те, що я зможу з'їсти ціле теля. Сьогодні я винятково голодний. Принесіть мені сюди це Теля-муу і я його з'їм!
З цими словами я витяг римського меча, який був частиною мого обладунку ліктора, показавши: нехай тягнуть мені теля.
Поклавши шкіряного мішка собі на плече, був готовий рушати.
— Ти й справді його не боїшся? — запитав Маєр, побачивши, що я збираюся йти. — Бачу, ти міцний горішок. Залишайся. Зараз ми про все гарненько домовимось, а потім повечеряємо.
— Дякую. Але не пхай мені копчену рибу, бо ж великий піст уже закінчився. Я не священик, а якби навіть і був ним, все одно пив би вино.
— Все буде, хлопче, — сказав пан Маєр і з цими словами пішов на кухню давати розпорядження. Коли він повернувся, то вже був одягнений зовсім по-іншому, а також приніс із собою вбрання галантного поміщика, яке просив прийняти від нього у подарунок. В гаманці до костюма була плата за мої скарби, котра мала мене задовільнити.
Запхавши руку до гаманця, я знайшов там п'ятдесят дублонів і паперовий згорток.
— А це що таке?
— Це вексель на дві тисячі талерів з виплатою через три місяці.
Що таке вексель я знав і був задоволений угодою. От тільки кінцевий термін виплати мені не подобався.
— Це гамбурзька традиція, — сказав пан Маєр. — Гроші повинні дозріти.
Що ж, я не проти, адже п'ятдесят дублонів мені вистачить надовго.
Пан Маєр пригостив такою розкішною вечерею, про яку годі було мріяти, беручи до уваги його попередню скупість. Паштети, дичина, різні маринади і вишукані вина — все це здалось мені підозрілим, тож я не пив багато.
На вечерю з'явився його син та три доньки на виданні.
Про хлопця казали, що він студент. Хоча він був застарим. Про дівчат — що вони сестри. Хоча схожими вони не були зовсім.
Вони були вродливі, вміли грати на арфі та гітарі і співати. Русява, найгарніша, постійно дивилась на мене замріяними очима і мило всміхалась, коли я до неї звертався.
Кохання було мені відоме, адже я був молодим вдівцем і досвіду з жінками мені вистачало — слід бути обережним! Спершу я вирішив випробувати її характер.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка» автора Мор Йокаї на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мор Йокаї Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка“ на сторінці 61. Приємного читання.