— Місіс Макклелан, який би ви хотіли послухати сьогодні вірш?
Дім мовчав.
Врешті голос промовив:
— Оскільки ви вагаєтесь, я виберу вірш на власний розсуд. — Заграла тиха музика, що супроводжувала голос. — Сара Тісдейл. Наскільки пригадую, ваша улюблена поетеса…
Дощі випадають, над гладдю ріки
Зі співом кружляють прудкі ластівки,
Вільшанки за тином в пістрявім вбранні
Висвистують примхи свої голосні,
Десь кумкають жаби, забувши про сон,
Сплять сливи, узяті у білий полон,
Не думає все це про згубу війни,
Про долю людей, що загинуть вони.
І все це живе і нічого не зна…
І тільки у синім серпанку весна,
З’явившися вранці на зміну зими,
Дізнається, може, що зникли всі ми.[17]
У каміні палав вогонь, і сигара на підставці перетворилася на купу мертвого попелу. Порожні стільці стояли один проти одного між мовчазними стінами, і грала музика.
О десятій будинок почав завмирати.
Знявся вітер. Зламана гілка, падаючи з дерева, потрапила в кухонне вікно. Пляшка з розчином для чищення ножів та виделок розбилася, й рідина потекла на плиту.
Кімната враз запалала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіанська хроніка » автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЕРПЕНЬ 2026. ДОЩІ ВИПАДАЮТЬ“ на сторінці 3. Приємного читання.