TextBook Логік стоїть трохи оддалік, між Господинею та купкою людей навколо Жана й Беранже, уважно стежить за суперечкою, але участі не бере.
Жан. На все добре, панове! (До Беранже). А вам я нічого не зичу!
Господиня (плаче й далі). Він так лащився до людей! (Ридає).
Дезі. Схаменіться, пане Беранже, схаменіться, пане Жане…
Літній Добродій. Я мав друзів-азіатів. Може, вони були несправжніми азіатами…
Власник. А я знав справжніх.
Подавальниця (до Бакалійниці). В мене була подруга-азіатка.
Господиня (плаче собі). А він же в мене ще змалечку!
Жан (і далі не тямлячись). Вони жовті, жовті, жовтющі!
Беранже (до Жана). А ви зате червонющі!
Бакалійниця (з вікна) і Подавальниця. Ох!
Власник. Тут і до біди недалеко!
Господиня(плаче). Який був охайний! На тирсу ходив!
Жан (до Беранже). А коли так, ви мене вже не побачите! Я лиш час марную на такого йолопа, як ви.
Господиня (плаче). Розумів геть усе!
Розлютившись, Жан мерщій іде праворуч. Але, замість вийти з миром, обертається.
Літній Добродій (до Бакалійника). Азіати бувають білі, чорні, сині і такі, як ми.
Жан (до Беранже). П’яниця!
Всі вражено дивляться на нього.
Беранже (в бік Жана). Я вам не дозволяю!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Носороги» автора Ежен Йонеско на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯ ПЕРША“ на сторінці 30. Приємного читання.