TextBook Жан. В міський уряд треба написати скаргу! Навіщо він узагалі в такому разі?
Беранже(позіхаючи, потім квапливо затуливши рота). Ох! Перепрошую… Можливо, носоріг утік із зоопарку!
Жан. Та вам і навстоячки щось сниться!
Беранже. Я ж сиджу.
Жан. Сидите чи стоїте, однаковісінько.
Беранже. Та проте є різниця.
Жан. Не про те йдеться.
Беранже. Але ж це ви кажете, що однаково, сидіти чи стояти…
Жан. Ви не так зрозуміли. Однаково, сидіти чи стояти, якщо ти спиш!
Беранже. Е… Так, я сплю… Життя — це сон.
Жан (ведучи далі).… Оце і є той сон, коли ви кажете, що носоріг утік із зоопарку…
Беранже. Я сказав: можливо…
Жан (ведучи далі).… бо відтоді, як звірі видохли від чуми, в нашому місті вже немає зоопарку… І вже дуже давно…
Беранже (так само байдуже). Тоді, може, з цирку прийшов?
Жан. Про який ще ви цирк говорите?
Беранже. Не знаю… може, якийсь мандрівний.
Жан. Ви добре знаєте, що мерія заборонила всіляким волоцюгам заходити на територію комуни… Ми ще малі були, а вони вже не їздили.
Беранже (намагаючись не позіхнути, проте марно). То, може, він відтоді ховався десь поблизу в лісовому болоті?
Жан (здіймаючи руки до неба). Болото! Болото! Бідолаха, горілчані випарки таки стуманили вас.
Беранже (простосердо). Воно так… І досі відригуються…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Носороги» автора Ежен Йонеско на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯ ПЕРША“ на сторінці 11. Приємного читання.