Розділ «Артур Кларк 2001: Космічна одіссея»

Пул рухався дуже повільно, йому легко вдалось уникнути слабкого удару об основу антени, простягнувши вперед руку і схопившись за виступ, щоб його не відкинуло назад. Він швидко пристебнув свій ремінь безпеки до найближчого кріплення, це давало йому простір для маневрів з інструментами. Потім Пул зупинився, доповів Боумену й вирішив, яким стане його наступний крок.

Була ще одна маленька проблема, астронавт стояв або, точніше, плавав у своєму світлі, і через тінь, яку він відкидав, роздивитись АЕ-35 було складно. Тож він наказав Еалу пересунути фари на одну сторону, і завдяки цій маніпуляції вдалося досягти більш рівномірного світла, адже від задньої частини антени на потрібну ділянку відбивалося вторинне світло.

Кілька секунд Пул вивчав маленький металевий люк із чотирма запломбованими гайками. Потім промимривши собі під ніс «Самостійне входження в систему знімає гарантію виробника», від’єднав дроти й почав викручувати гайки.

Гайки стандартного розміру були сумісні з ключем із нульовим крутним моментом, яким він користувався. Внутрішній механізм ключа поглинав реакцію, так що тому, хто викручував гайку, не доводилося крутитися навколо неї самому в протилежному напрямку.

Чотири гайки легко відкрутилися, і Пул обережно поскладав їх собі до кишені. (Серед астронавтів побутувало жартівливе пророцтво, що одного дня Земля матиме власне кільце із загублених болтів, кріпок та інструментів, які повтікали від неуважних ремонтників на орбіті). Металева кришка не хотіла рухатися, і Пул уже злякався, що вона приварилася до місця, але після кількох натискань кришка таки відійшла, і він прикріпив її надійним зубчастим затискувачем.

Тепер він міг бачити електронну схему блока АЕ-35. Вона мала форму тонкої плитки завбільшки з поштову листівку, завширшки саме така, щоб її було зручно тримати в руці. Прилад тримали два стопорні стрижні, і він був оснащений невеликою ручкою, щоб його зручно було діставати.

Проте схема й досі працювала, посилаючи антені імпульси, які націлювали її на далеку, малесеньку Землю. Якщо вийняти схему зараз, буде втрачено контроль і тарілка повернеться вздовж осі «Діскавері» в положення нульового азимута. Це досить небезпечно, адже антена під час обертання може врізатися в самого Пула.

Уникнути небезпеки не складно, варто лише відімкнути контрольну систему, тоді антена не зможе рухатися, поки Пул сам її не поверне. Загубити зв’язок із Землею протягом кількох хвилин, які потрібні, щоб замінити блок, практично неможливо, їхня ціль не змінить свого положення щодо зірок за такий короткий час.

— Еале, — обізвався Пул по рації, — я зараз заміню блок. Вимкни, будь ласка, систему керування антеною.

— Систему керування антеною вимкнуто, — відповів Еал.

— Добре, я дістаю блок просто зараз.

Пул видобув пластинку без жодних труднощів, вона не перегоріла й усі її контакти здавалися непошкодженими. Через хвилину на її місце астронавт поставив запаску.

Пул не став ризикувати. Він м’яко відштовхнувся від кріплення антени на той випадок, якщо тарілка раптом збожеволіє, коли відновиться електропостачання. Вийшовши з діапазону тарілки, він наказав Еалові:

— Новий блок на місці. Відновити енергопостачання.

— Енергопостачання відновлено, — відповів Еал. Антена залишилася нерухомою.

— Провести прогнозування можливих несправностей.

Тепер мікроскопічні імпульси побігли через блок, вишукуючи можливі проблемні місця серед сотень його компонентів, щоб пересвідчитися, що параметри лежать у межах установлених допусків. Звичайно, це вже робилося на заводі, але то було два роки тому й за мільйони миль звідси. Часто неможливо передбачити, яким чином електричні компоненти виходять із ладу, а проте вони ламаються.

— Схема повністю справна, — доповів Еал через десять секунд. За такий час він провів стільки тестів, скільки не змогла б і маленька армія інспекторів-людей.

— Добре, — задоволено сказав Пул. — А тепер поставмо назад кришку.

У відкритому космосі часто саме цей етап був найнебезпечнішою частиною операції. Справу вже зроблено, залишилося прибрати й повернутися назад до корабля — саме в цей час і припускалися помилок. Одначе Френка Пула ніколи не взяли б у цю місію, якби він не був пильним та обачливим астронавтом. Він ретельно й уважно виконав свою роботу. Одна гайка хотіла була втекти від нього, але він упіймав її раніше, ніж вона відпливла на кілька метрів, і сховав до кишені. Через п’ятнадцять хвилин Пул повернув свою космічну капсулу в гараж, радіючи з того, що ризикувати, виходячи у відкритий космос, більше не доведеться.