3. У цьому місці я багато думаю замість читача. А оскільки більшість читачів можуть думати самостійно, то я спокійно скоротив абзац із п’яти рядків до двох.
4. Надто постановочно, надто розжоване очевидне, і надто незграбна передісторія. Геть її.
5. Ага, ось і щаслива гавайська сорочка. Вона з’являється і в першій чернетці, але тільки на тридцятій сторінці. Запізно для важливого елемента реквізиту, тож я переніс її на початок. Є старе театральне правило: якщо в першій дії на стіні висить рушниця, у третій дії вона має вистрілити. Протилежне теж справджується: якщо щаслива сорочка головного героя відіграє роль у кінці оповідки, її треба представити на початку. Інакше це скидатиметься на deus ex machina (чим вона, ясна річ, і є). Тому переписуємо: «— Так, — сказав Майк, утримуючи погляд, — Головне, що моя щаслива гавайська сорочка на мені, — він усміхнувся. — Вона відлякує привидів».
6. У першій чернетці читаємо: «Він сів в одне з крісел перед столом». Ну так, куди ж йому ще сідати? На підлогу? Не думаю, тому викидаємо. А ще викреслюємо все про кубинські сигари. Це не лише банально, а ще й із розряду фраз, які погані хлопці завжди кажуть у поганих фільмах: «Візьми сигару! Це кубинські!» Нашовонотреба!
7. Ідеї та базова інформація в першій та другій чернетках однакові, проте в другій чернетці все зайве вирізається до ноги. Дивіться! Бачите проклятущий прислівник, оте «невдовзі»? Розчавив його. Безжально!
8. А дещо я не викреслив… не просто прислівник, а ще й свіфтик: «— Ну, — добродушно сказав Майк…», проте я стою на своєму рішенні не вносити в цьому випадку зміни, аргументуючи, що це виняток, який підтверджує правило. Я дозволив «добродушно» лишитися, бо хочу, аби читач зрозумів, що Майк глузує з бідолашного містера Оліна. Зовсім трішки, але це все одно глузування.
9. У цьому місці не просто розжовується очевидне, а ще й повторюється. Викреслюємо. Однак я додав образ людини, яка почувається комфортно у своєму особливому місці, бо він краще пояснює характер Оліна: «А чом би й ні? Де ще людина може так відчувати контроль над ситуацією, як не у власному особливому місці? Кабінет Оліна — це кімната з гарними картинами на стінах…»
Я бавився думкою, чи не включити в цю книжку завершений текст «1408» цілком, але це йшло врозріз із моїм рішенням хоч раз у житті написати стисло. Якщо хочете послухати оповідання повністю, воно доступне в аудіозбірці «Кров і дим». Уривок для ознайомлення є на сайті видавництва «Simon and Schuster» (http://www.SimonSays.com). Але не забувайте: для того, що ми тут робимо, не обов’язково дочитувати оповідку. Наше завдання — обслуговування двигуна, а не веселі покатушки. І на додачу, частина 2. Список літератури[291]
Розказуючи, як писати, я зазвичай подаю своїм слухачам скорочену версію частини «Про письмо», яка становить другу половину цієї книжки. Сюди, ясна річ, входить Найперше правило: багато писати й багато читати. Переходячи до запитань і відповідей, хтось незмінно запитує: «А що саме ви читаєте?»
Я ніколи не міг дати задовільної відповіді на це запитання, бо від нього перевантажуються схеми в мене в мозку. Проста відповідь «Усе, до чого дотягнуся» — це взагалі-то правда, але пуття з неї мало. Наведений нижче список відповідає на це питання конкретніше. Це найкращі книжки, які я прочитав за минулі три-чотири роки — період, протягом якого були написані «Дівчинка, яка любила Тома Ґордона», «Серця в Атлантиді», «Про письменство» та ще не видана «З Б’юїка 8». Підозрюю, що кожна книжка зі списку так чи інакше вплинула на книжки, які я написав.
Коли дивитиметеся список, будь ласка, не забувайте, що я не Опра і це не мій книжковий клуб. Це книги, які мені зайшли, от і все. І вони далеко не найгірші, а багато з них можуть продемонструвати вам новий підхід до справи. А якщо й не покажуть, то хоча б, може, розважать. Мене точно розважили.
Abrahams, Peter: «A Perfect Crime» (Абрахамс, Пітер[292]: «Ідеальний злочин»)*
Abrahams, Peter: «Lights Out» (Абрахамс, Пітер: «Відбій»)*
Abrahams, Peter: «Pressure Drop» (Абрахамс, Пітер: «Спад тиску»)*
Abrahams, Peter: «Revolution #9» (Абрахамс, Пітер: «Революція № 9»)*
Agee, James: «A Death in the Family» (Ейджі, Джеймс: «Смерть у сім’ї»)*
Bakis, Kirsten: «Lives of the Monster Dogs» (Бакіс, Кірстен: «Життя песиголовців»)*
Barker, Pat: «Regeneration» (Баркер, Пет: «Регенерація»)*
Barker, Pat: «The Eye in the Door» (Баркер, Пет: «Око у дверях»)*
Barker, Pat: «The Ghost Road» (Баркер, Пет: «Дорога привидів»)*
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Про письменство. Мемуари про ремесло » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Про письменство“ на сторінці 45. Приємного читання.