Розділ «Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ»

— Я хочу сказати, що не довіряю вам. Ви нещирий. Ви добре ошукали мене, коли я вважав, що ви перебуваєте під надійним наглядом під час подорожі на Корелл. Коли я думав, що вас загнали в кут на суді, ви уникли вироку й пролізли в крісло мера завдяки своїй демагогії. У вас немає ніякої відвертості, жодного мотиву, за яким не стояло б щось інше; ви не робили жодної заяви, яка була б недвозначною.

Припустімо, що ви зрадник. Що ваш візит до Імперії приніс вам гроші та обіцянку влади. У такому випадку ви діяли б так само, як і зараз. Ви б призвели до війни, перед тим посиливши свого ворога. Ви б змусили Фундацію до бездіяльності. І мали б правдоподібне пояснення своїх дій — настільки правдоподібне, що воно переконало б кожного.

— Отже, ви хочете сказати, що компромісу не буде? — м’яко спитав Меллоу.

— Я хочу сказати, що ви маєте піти — добровільно або під примусом.

— Я попереджав вас, що існує лише одна альтернатива співпраці.

Обличчя Джорана Сатта налилося кров’ю від раптового припливу емоцій.

— І я попереджаю вас, Гобере Меллоу зі Смирно, що якщо ви заарештуєте мене, не буде жодної пощади. Мої люди без упину поширюватимуть правду про вас, і прості люди Фундації об’єднаються проти свого чужоземного правителя. Вони розуміють своє призначення, якого смирнієць ніколи не зрозуміє, — і це розуміння знищить вас.

Гобер Меллоу спокійно сказав двом охоронцям, які увійшли:

— Заберіть його. Він під арештом.

— Ви маєте останній шанс, — сказав Сатт.

Меллоу загасив сигару, не піднімаючи голови.

А за п’ять хвилин Джаел заворушився й стомлено сказав:

— Ну от, ти зробив мученика за справу, що далі?

Меллоу перестав возитися з попільничкою й підвів голову.

— Це не той Сатт, якого я знав. Це бик, засліплений кров’ю. О Галактико, він ненавидить мене.

— Це ще небезпечніше.

— Небезпечніше? Дурниці! Він утратив усю владу.

Джаел похмуро сказав:

— Ти самовпевнений, Меллоу. Ти ігноруєш те, що може спалахнути народне повстання.

Меллоу, своєю чергою, підвів голову, похмуро глянувши на нього: