Розділ «Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ»

— Це, — загримів голос Меллоу, — зразок татуювання, джентльмени. У звичайному світлі його не видно, але в ультрафіолетовому (яким я наповнив кімнату перед записом) воно виділяється дуже чітко. Зізнаюся, що це наївний метод таємної ідентифікації, але на Кореллі, де ультрафіолетове світло не знайдеш на кожному перехресті, він працює. Навіть на нашому кораблі це викриття було випадковим.

Можливо, дехто з вас уже здогадався, що означає ця абревіатура КТП. Джорд Парма добре знав священицький жаргон і чудово виконав свою роботу. Де і як він його вивчив, я сказати не можу, але літери КТП означають «Кореліанська таємна поліція».

Меллоу заревів, перекрикуючи галас:

— Я маю додаткові докази у вигляді документів, привезених з Корелла, які я за необхідності можу надати раді.

А що ж наше обвинувачення? Вони вже розробили жахливу рекомендацію, що я мав битися за місіонера всупереч закону й пожертвувати місією, кораблем і собою заради «честі» Фундації.

Але боротися за самозванця?

Невже мені слід було робити це заради корелліанського агента, який вирядився у священицьку мантію та мав добре підвішений язик (цього він, імовірно, навчився в анакреонському вигнанні)? Невже Джоран Сатт та Пабліс Манліо очікували, що я потраплю в таку дурну, огидну пастку…

Його хрипкий голос потонув у безликому галасі натовпу. Його підняли на плечі й понесли до лавки мера. У вікнах він побачив потік шаленців, що скупчилися на площі та прагнули приєднатися.

Меллоу озирнувся, шукаючи Анкора Джаела, але в цій масі народу годі було помітити одну людину. Поступово він почув ритмічний крик, що починався десь біля входу й пульсував, перетворюючись на безумний вигук:

— Хай живе Меллоу!.. Хай живе Меллоу!.. Хай живе Меллоу!..

15

Анкор Джаел моргнув, підвівши своє виснажене обличчя. Останні два дні були божевільними й безсонними.

— Меллоу, ти зробив чудову виставу, але не псуй її, стрибаючи надто високо. Ти не можеш всерйоз думати про те, щоб балотуватися на посаду мера. Ентузіазм натовпу — це потужна річ, але, на жаль, непостійна.

— Точно! — похмуро сказав Меллоу. — Саме тому ми повинні підтримувати його, і найкращий спосіб це зробити — продовжити виставу.

— І що ж тепер?

— Ти мусиш домогтися арешту Пабліса Манліо і Джорана Сатта!

— Що?

— Те, що чуєш. Змусь мера заарештувати їх! Мене не хвилює, які погрози ти використаєш. Я контролюю натовп — принаймні, станом на сьогодні. Він не наважиться піти проти виборців.

— Але за яким звинуваченням, друже?

— Хіба не очевидно? Вони підбурювали духовенство зовнішніх планет узяти участь у фракційних чварах усередині Фундації. За Селдоном, це незаконно. Звинуватьте їх у тому, що вони «поставили під загрозу існування держави». Мені однаково, визнають їх винними чи ні, так само як і їм під час розгляду моєї справи. Просто позбався їх, поки я не став мером.