Розділ «Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ»

— Ні, дякую. Мені вже досить.

Сатт наповнив власний келих і терпляче спостерігав за тим, як його співрозмовник поринув у нелегкі роздуми.

Якими б не були ці роздуми, вони нерішуче завершилися, коли примас зненацька сказав, майже вигукнув:

— Сатте, що у вас на думці?

— Я скажу вам, Манліо. — Його тонкі губи розсунулися. — Ми перебуваємо в розпалі селдонівської кризи.

Манліо подивився на нього, а потім тихо сказав:

— Звідки ви знаєте? Хіба Селдон знову з’являвся в Часовому Сховищі?

— У цьому, мій друже, немає великої потреби. Поміркуймо логічно. З того часу, як Галактична Імперія залишила Периферію й кинула нас напризволяще, ми ніколи не стикалися з противником, який би володів ядерною енергією. А тепер ми вперше маємо з цим діло. Це показово, навіть якщо цей факт стоїть сам по собі. Але він не один. Уперше більш ніж за сімдесят років ми зіткнулися з серйозною внутрішньою політичною кризою. На мою думку, синхронізація двох криз, зовнішньої та внутрішньої, не підлягає жодному сумніву.

Очі Манліо звузилися.

— Якщо це все, цього недостатньо. Ми пережили вже дві кризи Селдона, і обидва рази Фундація перебувала під загрозою знищення. Третя криза не настане, доки ця загроза не повернеться.

Сатт терпляче продовжував:

— Ця загроза вже наближається. Кожен дурень може сказати, що криза є, коли вона вже настала. Завдання справжнього державника — виявити її в зародку. Дивіться, Манліо, ми рухаємося за запланованою історією. Ми знаємо, що Селдон розробив історичні ймовірності розвитку майбутнього. Ми знаємо, що одного дня ми відбудуємо Галактичну Імперію. Ми знаємо, що це займе тисячу років або близько того. І ми знаємо, що в цьому проміжку ми переживатимемо певні кризи.

Отже, перша криза настала за п’ятдесят років після заснування Фундації, друга — за тридцять років після першої. Відтоді минуло майже сімдесят п’ять років. Час настав, Манліо. Час настав.

Манліо невпевнено почухав ніс.

— І ви розробили план, як зустріти цю кризу?

Сатт кивнув.

— І я, — продовжував Манліо, — відіграватиму в ньому певну роль?

Сатт знову кивнув.

— Перш ніж ми зустрінемо зовнішнього ворога, який має ядерну зброю, ми повинні навести лад у себе вдома. Ці торгівці…

— Ах! — Примас напружився, і в його очах з’явилася жорстокість.