TextBook Хлоп’яточка молодого!
«Дивись, ще й глузують!» – думає Пилипко. А вони кругом його, як той рій, заходили! Крутяться, немов завірюха знялася.
– Шкода, що немає музики! – знову чує Пилипко. – Де в гаспида подівся наш музика? Видно, вихилив чимало, стрічаючи новий рік, та й заліг в дуплі одпочивати. Ходімо його збудимо. Доки він, бісова п’яниця, буде рутити!
Декілька пар кинулося ген до дуплистого дуба. Закрутилися над дуплом та незабаром в йому й зникли. А ті, що зостались біля Пилипка, заспівали:
Вставай, вставай, п’яниченьку!
Годі тобі спати.
Заграй ти нам на скрипоньці,
Дай потанцювати.
Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи.
– Прочумайся, п’янице! Ач, як розіспався! – кричать до його сніжинки.
– П’янице! – огризнувся цвіркун. – Який я п’яниця? Ви мене напували чи що?
– А від чого ж ти спиш?
– Від чого? Сон найшов!
– Знаємо ми, відкіля той сон. Цілу ніч у попа гуляв, попову дочку звеселяв. Прочумайся ж та грай мерщій!
– У попа й без мене були свої музики. Віддає дочку після водохрестя, то там такого гостей зібралося, що й протовпитись ніяк. Цілу ніченьку гуляли. Музика тне, а всі танцюють.
– От і ти нам заграй, щоб і ми потанцювали.
– А плата буде?
– Буде.
– Яка?
– З інею водиця цупка!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Панас Мирний. Вибрані твори» автора Мирний Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морозенко“ на сторінці 9. Приємного читання.