Комплексне дослідження ринку проводиться у чотирьох напрямах:
дослідження ринку як такого;
вивчення покупців;
вивчення товарів;
вивчення конкурентів
Дослідження ринку передбачає визначення ємності або місткості ринку, а також можливої частки продуктів нашого підприємства; короткостроковим прогнозуванням розвитку ринку на 6—18 місяців; довгостроковим прогнозуванням; виявленням тенденцій розвитку ринку на 5 та більше років.
Вивчення покупців дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними покупцями нашого товару; яка чисельність кожного сегмента; які мотиви є передумовою покупок; коли найчастіше споживачі роблять покупку, які їх потреби не задовольняються товарами конкурентів?
Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоздатні наші товари у порівнянні з товарами конкурентів; чи здатні задовольнити потреби потенційних споживачів; які потрібні модифікації товарів згідно з виявленими потребами?
Вивчення конкурентів дає змогу з'ясувати хто є основними конкурентами; чому їхні товари користуються більшим попитом у споживачів; яку цінову стратегію застосовують конкуренти; які канали товароруху обираються ними і чому; якими перспективними науковими розробками займаються.
Двом останнім напрямкам будуть присвячені наступні теми підручника, а зараз зупинимось на дослідженні ринку як такого та визначенні сегмента ринку, тобто групи покупців майбутнього туристичного підприємства.
Туристичний ринок в Україні перебуває на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг залежить від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна є однією з країн, в яких туризм заохочувався державою як активний спосіб проведення дозвілля. Він пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як спосіб життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо населення міст, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби зумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням можливостей України на ринку міжнародного туризму. З країни - реципієнта із дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії та інших колишніх соціалістичних країн і має об'єктивне соціально - економічне підґрунтя. Поступові позитивні зміни в економіці також позначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створило об'єктивні передумови для розвитку сприятливого ринкового середовища для туристичної діяльності. Позитивні результати дала й державна туристична політика передусім у зв'язку з впровадженням системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування.
В'їзний туризм
Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені розширенням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і збільшенням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзним у структурі міжнародного туризму.
За загальними прогнозами на ринку іноземного (в'їзного) туризму спостерігається значна сезонність, "пік" якої спостерігається в липні-серпні, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є відпочинок (понад 50 % усіх відвідувань) та бізнес (майже 32 %). Відповідно до мети приїзду потік іноземних туристів поділяється й територіально: майже половина його спрямована на АР Крим, третина — Київ, п'ята частина — Одеську область і майже 7 % — Львівську. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в'їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина) [46], хоча майже п'яту частину обмінів становить прикордонний обмін. Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно зростає, перевищуючи 50 % всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменистану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану) [43]. Туристична політика України на ринку міжнародного туризму ґрунтується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою державою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування [43].
Протягом 9 місяців 2007 р. Україну відвідали 17,9 млн в'їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Таке збільшення обсягів в'їзного потоку відбулося за рахунок зростання кількості поїздок із приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 та 24 %) (табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Структура в'їзного турпотоку за мотивацією
| Вид туру | Кільк. осіб, тис. | Процент від всього потоку,% | Відношення до попереднього, % або осіб |
| Службова поїздка | 687,8 | 4 | -14%, 114,3 тис. |
| Організований туризм | 1 342,0 | 8 | +54 %, 262,4 тис. |
| Приватний туризм | 15 822,8 | 88 | +26 %, 3,2 млн |
У структурі в'їзного турпотоку відбулися зміни, за яких частка приватного туризму виросла з 87 % за 9 місяців 2006 р. до 88 % за 9 місяців 2007 р. та водночас зросла частка організованого туризму від 7 % до 8 %.
Збільшення подорожей із приватною метою спостерігається з таких країн, як Росія (на 10 %, або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39 %, або на 517,6 тис. осіб), Молдова (на 37 %, або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 %, або на 32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 %, або на 17,7 тис.
осіб), Таджикистан (на 203 %, або на 14,4 тис. осіб), Румунія (на 263 %, або на 558,0 тис. осіб), Словаччина (на 32,3 %, або на 94,2 тис. осіб).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування туристичної діяльності» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика туристичного ринку України та її регіонів“ на сторінці 1. Приємного читання.
