Платниками податку на додану вартість є підприємства, міжнародні організації, які розташовані на території України, громадяни України, а також іноземні громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю. Об'єктом оподаткування є обороти: з реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і підданих обробці, перероблених чи придбаних. Податок на додану вартість включається в ціну товарів за ставкою у встановленому розмірі до оподатковуваного обороту, який не включає ПДВ.
ПДВ - це непрямий податок, включений в ціну товару, що являє собою частину вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва і надання послуг або після митного оформлення.
ПДВ забезпечує близько 35% доходів бюджету. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в плановому періоді, визначається як шоста частина від кожої стадії виробництва чи надання послуг.
ПДВ сплачуться на всіх етапах руху товарів, виробничих запасів, готової продукції, робіт, послуг, але об'єктом оподаткування виступає не валовий дохід, а додана вартість.
Додану вартість підприємства в плановому періоді, як об'єкт оподаткування, можливо визначити за наступним розрахунком [46, с. 189]:
ДВо = ФОПп + ВСЗп + ЧПп +ДПЗ - ДПК,
де ДВоп = ДВс + ДПЗ - ДПК, ДВс =o ФОПп + ВСЗп + ЧПп,
ДВоп - додана вартість підприємства, як об'єкт оподаткування; ФОПп - фонд оплати праці в плановому періоді; ВСЗп - відрахування на соціальні заходи; ЧПп - плановий чистий прибуток,
ДПЗ - додаткові господарські операції підприємства, які за діючим законодавством формують податкове зобов'язання, але не створюють доданої вартості;
ДПК - додаткові господарські операції підприємства, які за діючим законодавством формують податковий кредит, але не створюють доданої вартості;
ДВс - створена додана вартість на підприємстві.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в плановому періоді, визначається за формулою
ПДВ = ДВСо,
де ДВ - додана вартість підприємства; Со - ставка оподаткування, %
Норми обкладення туристичної діяльності податком на додану вартість викладені в ст. 8 Закону про ПДВ за 2005 рік: Туроператор має такі особливості при сплаті ПДВ:
• 1) для виїзного туризму базою оподаткування буде його винагорода, а саме: різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту та туристичних послуг, та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, послуг (пункти 8.1, 8.3 Закону про ПДВ);
• 2) для внутрішнього і в'їзного туризму - повна вартість туристичних послуг, що визначається за загальними правилами Закону про ПДВ.
З огляду на пп. "а" п. 6.5 Закону про ПДВ ставка податку питань не викликає - це 20%. ПДВ із суми винагороди "витягують", тобто застосовується формула: "ПДВ = сума винагороди х 20 : 120", або "сума винагороди х 1/6". Це здається нам логічним з точки зору економічної суті самого податку як податку саме з доданої вартості. Такий механізм обчислення також дозволяє туроператору враховувати витрати на створення турпродукту з урахуванням нарахованого (сплаченого) ПДВ.
Турагента відповідно до закону сплачують ПДВ з суми комісійної винагороди, що є їхніми єдиними доходами [49, с. 8].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація та планування діяльності туристичних підприємств» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Податок на додану вартість“ на сторінці 1. Приємного читання.
