Розділ 2. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

До приватних засобів розміщення належить приватне житло в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць, які туристи і власники житла використовують упродовж обмеженого терміну як додаткове житло або з метою відпочинку (дача). Серед приватних засобів розміщення виділяються орендовані кімнати у сімейних квартирах, будинках, а також квартири, особняки, будинки, котеджі, що на умовах тимчасової домовленості здаються в оренду як повністю обладнані житлові приміщення. До неосновного приватного житла належать засоби розміщення - квартири, особняки, котеджі та інші, що використовують туристи, які є членами родини власника під час подорожі. Серед інших категорій індивідуального житла, що використовується туристами належить житло, що надається безоплатно, а також житло, що не повністю відповідає категорії індивідуального і складається з наметів на неорганізованих майданчиках, суднах, стоянках.

У типології сучасних готельних підприємств найчастіше враховуються такі ознаки:

- розташування;

- місткість номерного фонду;

- рівень цін;

- режим роботи;

- мета перебування клієнтів;

- надання послуг харчування;

- форма власності;

- архітектурно-планувальні особливості.

Згідно розташування готелі класифікуються на категорії: розташовані в місті, курортних центрах, сільській місцевості, на транспортних засобах. За місцем розташування у поселенні готелі можна поділити на:

- готелі в центрі міста (насамперед класу Lux, категорії 5 і 4 , що належать до малих і середніх підприємств, обслуговують високооплачуваних клієнтів - учасників конференцій, ділових зустрічей, бізнесменів, а також готелі середнього класу);

- готелі, розташовані у міській зоні, близькій до центра, заклади розміщення середнього класу, що обслуговують клієнтів середнього та вищого матеріального достатку;

- готелі розташовані на околицях міста - підприємства середнього та низького класу з спрощеним стандартом обслуговування - найчастіше розташовуються неподалік важливих транспортних комунікацій, пунктів - вокзалів автомобільного, залізничного, водного транспорту, аеропортів, розраховані на туристів, які рухаються транзитом, низькооплачувані та соціального забезпечення категорії туристів - студентсько-учнівську молодь, робітників.

Готелі розташовані у курортних зонах умовно можна класифікувати згідно їхнього розташування щодо привабливих туристських атракцій - морського узбережжя, бальнеологічних, спортивно-оздоровчих об'єктів та ін. Із наближенням до найбільш презентабельних об'єктів категорія закладу розміщення найчастіше підвищується.

Заклади розміщення на транспортних засобах класифікуються відповідно виду транспортного засобу та способу його пересування: аероготель, флотель, ротель, ботель та ін.

Класифікація готелів за місткістю здійснюється згідно кількості постійних спальних місць (номерів) і визначається національними стандартами у кожній державі. Наприклад, у США готелі до 100 номері вважаються малими, 100-500 - середніми, понад 500 - великими; Австрії та Швейцарії готелі до 100 місць - малі, 100-200 - середні, понад 200 місць - великі. В Україні, згідно офіційної класифікації готелів за місткістю, до 150 місць (не більше 100 номерів) - малі, 150-400 місць (до 300 номерів) - середні, понад 400 місць (300 номерів) - великі. Світовий готельний номерний фонд в основному зосереджується у середніх і малих готелях.

За рівнем цін на основні платні послуги готелі класифікуються на: бюджетні - 25-35 дол. США, економічні - 3555 дол. США, середні - 55-95 дол. США, апарт-готелі - 65-125 дол. США, першокласні 95-195 дол. США, фешенебельні 125 - 425 дол. США.

Згідно режиму роботи у світовій готельній сфері виділяється дві групи готелів: для постійного і тимчасового (сезонного - літом, зимою) обслуговування туристів.

За метою перебування клієнтів готелі класифікуються: