Розділ 5. Основні форми туризму

Міжнародний туризм пов'язаний із багатьма чинниками, що впливають на його розвиток. Фахівці розподіляють їх на статичні й динамічні. До статичних чинників належать природно-кліматичні та географічні. Динамічні чинники охоплюють політико-правові, економічні, культурні, соціо-демографічні чинники і новітні технології.

Зупинимось на характеристиці динамічних чинників. Політико-правові, наприклад, пов'язані зі ставленням держави до розвитку туризму, що полягає в прийнятті законодавчих і нормативних актів, які можуть стимулювати, або регулювати розвиток міжнародного туризму. Економічні чинники поєднані зі станом розвитку економіки в країні, коли вона стабільно розвивається, серед громадян підвищується інтерес до міжнародних поїздок, зростають обсяги інвестицій на будівництво засобів розміщення туристів та розвиток інфраструктурних галузей.

В умовах сучасної економічної кризи відбувається дещо протилежне - знижуються обсяги міжнародних туристичних потоків. Так, у 2008 р., порівняно з 2007 р., темпи приросту міжнародних прибуттів у світі знизилися до 1,8 %, а у 2007 р., порівняно з 2006 р., становили 6,9 %. У 2009 р. передбачалось зниження (від'ємний приріст прибуттів)8.

В Україні, за прогнозами туроператорів, у 2009 р. міжнародні турпотоки знижувалися на 35-40%, порівняно з 2008 р.9.

Щоправда, для в'їзного туризму, в зв'язку з девальвацією української національної валюти (гривні), об'єднаній Європі з їхнім міцним євро стало на 30-40 % дешевше мандрувати Україною. Однак держава повинна активно працювати над рекламою таких переваг, хоча, на жаль, для цього виділяється дуже мало коштів.

Якщо у в'їзному туризмі Україна залишається поза основними міжнародними турпотоками світу, то на виїзному наша держава має престижну популярність у Туреччині, Єгипті, Болгарії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Хорватії й інших країнах. Причому українці цілком підлягають основним тенденціям туризму, що відбуваються в умовах кризи. За

аналізом попиту, проведеного [/г7"ИТО, туристи: обирають дешевші місця; їдуть у ближні країни; обмежують час відпочинку; здійснюють якомога пізніше оформлення необхідних документів (бронювання номерів, квитків, турпакетів); прагнуть зупинятися у родичів і знайомих, зростає також частка приватних подорожей.

Культурна спадщина є "силою тяжіння" для мандрівників, адже відвідувати місця зосередження історико-куль-турних пам'яток, пізнавати життя і побут інших народів, вивчати їхній фольклор, брати участь у народних розвагах, фестивалях може становити мету міжнародних поїздок.

Соціодемографічні чинники суттєво впливають на міжнародний туризм Так, в економічно розвинутих країнах світу зростає чисельність населення віком понад 60 років. Цей сегмент поповнюється людьми, котрі вийшли на заслужений відпочинок. Така вікова група вирізняється значною кількістю вільного часу, достатньою матеріальною забезпеченістю, а також зацікавленістю загальнооздоровчими туристичними маршрутами, що характеризуються комфортними об'єктами розміщення (готелями) та багатими пізнавальними ресурсами.

Новітні технології як чинник розвитку міжнародного туризму, пов'язують із удосконаленням транспорту, використанням електронних засобів зв'язку, телекомунікацій, створенням комп'ютерних систем бронювання місць, що значно підвищує роль індивідуума в розпорядженні своїм вільним часом, формуванні туристичного потоку та у подорожуванні за особисто складеним маршрутом.

Міжнародний туризм у свою чергу активно впливає на економіку країн, зокрема тих, які мають атрактивні туристичні ресурси і завдяки їм задіяні у світовий туристичний простір. Вплив туризму на їх економіку виявляється у тому, що він:

- надійне джерело валютних надходжень і засіб підвищення зайнятості населення;

- розширює відрахування у платіжний баланс та ВНП країни;

- сприяє диверсифікації економіки, зокрема будівництву, торгівлі, сільському господарству, виробництву сувенірів, зв'язку й інших галузей виробництва;

- вагомий чинник посилення престижу країни у світі. Міжнародні туристи під час подорожі країною, яка їх

приймає, витрачають на туристичні заняття кошти, зароблені на батьківщині. Таке явище називають туристичний експорт, або активний туризм, а для економіки країни, з якої вивозять кошти і використовують їх на фінансування туристичних дій в інших країнах, - називають туристичний імпорт, або пасивний туризм (рис, 5.5)10.

Рис. 5.5. Логічна схема розподілу міжнародного туризму

Україна останніми роками продовжує імпортувати туристичні послуги. Це здійснюється тому, що наші туристи виїжджають на відпочинок у зарубіжні країни і там фінансують туристичну діяльність, оплачуючи відповідні послуги. Для українських туристів найпопулярніші Туреччина та

Єгипет. У цих країнах 2008 р. відпочивало 75 % кількості всіх організованих туристів, котрі побували за кордоном.

Перевага імпорту туризму над експортом негативно відбивається на загальному стані економіки нашої держави. Так, упродовж 2000-2008 рр. кількість виїздів з України за кордон з туристичною метою зросла з 285 до 1282 тис. туристів. За останні роки кількість іноземних туристів, обслужених в Україні, перевищила туристів - громадян України, які виїжджають за кордон, на 37 тис. (табл. 5.4)11. І знову ж у 2008 р. масштаби пасивного туризму зросли більше як у 3 рази.