Метою заключного етапу процесу антикризового управління є створення або модернізація основних елементів системи протидії банкрутству на рівні підприємства, розроблення та реалізація профілактичних заходів щодо запобігання повторенню кризи в майбутньому. Мають бути внесені відповідні зміни до основних функціональних стратегій та політики підприємства: управління господарським ризиком, грошовими оборотами та запасами формування та використання прибутку, закупівлі матеріальних ресурсів, управління дебіторською заборгованістю, залучення кредитних ресурсів, інвестиційну та іншу політики, пов'язані з генеруванням або витрачанням грошових коштів. Зміни, що вносяться, мають враховувати передові технології
авіаційної галузі, засоби та інструменти управління економічними процесами, забезпечувати високоефективну та сталу діяльність авіапідприємства у майбутньому.
Контроль за виконанням антикризової програми авіапідприємства передбачає дотримання трьох основних функцій (етапів) контрольного процесу, з особливостями, що їм притаманні:
визначення стандартів;
визначення досягнутих результатів та їх порівняння з встановленими стандартами;
обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу.
Стандарти оперативного контролю можуть встановлюватися не тільки на рівні усього підприємства, але й на рівні його функціональних підрозділів.
Періодичність проведення контролю визначено стадією розвитку кризових явищ та гостротою часових обмежень антикризового процесу. При контролі виконання антикризової програми, враховуючи можливі негативні наслідки невиконання цільових показників для життєдіяльності підприємства, мають місце обґрунтовано допустимі межі зміни кожного контрольного показника.
На заключному етапі контролю (обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу) вибір варіанта дій залежить від експертної оцінки потенціалу результативності окремих заходів та можливості подолання перешкод, які зумовлюють низьку результативність або невідповідність часовим обмеженням. З таких заходів розроблено додатковий план-графік, в якому фіксуються уточнені часові, ресурсні та результативні параметри його проведення, виходячи з досягнутого стану господарсько-фінансової діяльності в цілому по авіапідприємств}.
Розроблення антикризової програми авіапідприємства є основою авторської моделі антикризового (протирейдерського) управління авіапідприємством. її зміст обумовлено результатами проведеної діагностики [77, 85, 107].
Представлена модель має практичну спрямованість та може бути ефективно використана у протирейдерській діяльності авіапідприємств.
Рейдерській атаці може піддатися кожне підприємство в країні, до якого не впроваджено гнучкий та міцний ангстремменеджмент [90, 94, 115].
Найбільша авіакомпанія України "Аеросвіт" піддалася рейдерському захопленню, про що у свій час повідомляли τοπ-менеджери компанії, діяльність яких заблокував акціонер, у якого менш ніж 5% акцій підприємства.
Було повідомлено, що приводом для таких заяв стала спроба силового захоплення компанії під час проведення засідання наглядової ради та реєстрації зборів акціонерів "Аеросвіту".
Водночас, Державіаслужба не видала дозволу на виконання польотів, внаслідок чого авіакомпанія "Аеросвіт" не змогла використовувати свої літаки.
У ході слідчих заходів слідчою групою в присутності представників Державіаслужби було вилучено документацію на літаки, які експлуатував "Аеросвіт".
"Аеросвіт" звертався до Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства інфраструктури, а також до Президента України з вимогою розглянути дії посадових осіб (менеджерів вищої ланки) Державіаслужби, в яких авіакомпанія бачила спробу рейдерського захоплення авіакомпанії, та просила надати їм оцінку. Але зазнала поразки.
Результатом подібного рейдерства виявилася відсутність дієвої реакції менеджерів та вищих державних органів на зниження ефективності прийняття управлінських рішень авіакомпанії на ринку міжнародних перевезень стосовно необхідності концентрації зусиль зі створення "непробивного" захисту від рейдерів [90, 113].
У даному дослідженні надано пропозицію протистояти рейдерським атакам за допомогою технології ангстремменеджменту, а саме за допомогою прогнозування можливих зовнішніх втручань методом 3D-моделювання.
На погляд автора, протиставити рейдерству необхідно в першу чергу заборону розгляду позовів судами, що розташовані не за місцем реєстрації авіакомпаній, і жорстке кримінальне переслідування суддів у кожному доведеному разі винесення ними завідомо неправосудного рішення. Від рейдерських атак не застраховано жодне підприємство, готуватися необхідно заздалегідь, плануючи превентивні заходи. І, звичайно, для того, щоб перемогти ворога, необхідно знати його в обличчя і добре уявляти собі те, проти чого доведеться боротися. Управління персоналом авіакомпаній в такій ситуації набуває особливого значення, оскільки дозволяє реалізувати та узагальнити широкий спектр питань адаптації підприємства до зовнішніх умов, врахування особистісного фактора при побудові системи управління персоналом в умовах небезпеки, у т.ч. в умовах рейдерської загрози.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ангстремменеджмент авіапідприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Побудова захисних функцій ангстремменеджменту при запобіганні захоплення та банкрутства авіапідприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
