Для забезпечення необхідної температури всередині робочої зони контейнери газостатів оснащують різними нагрівальними пристроями. При цьому слід враховувати, що при нагріванні газу в умовах високих тисків велике значення має вибір розміщення контейнера – вертикального чи горизонтального, – яке впливає на розподіл температур у робочій камері. Так, при вертикальному розміщенні контейнера температура у верхній його зоні вища. При горизонтальному положенні контейнера перепад температур значно менший. При цьому температура по краях нижча, ніж усередині. Для зменшення нерівномірності розподілу температур по довжині доцільно закривати торці печі тсплоізолюючими вставками.
Слід також зазначити, що при підвищенні тиску газу для отримання заданої температури необхідно підвищувати потужність печі. Збільшення перепаду температур по висоті і споживаної потужності нагрівана при підвищенні тиску газу пов'язані з його конвекцією, яка в цьому випадку значно збільшується. Характер теплового потоку змінюється від ламінарного до турбулентного різної інтенсивності. Крім того, за високих тисків і температур різко збільшуються густина газу і, відповідно, його теплотворна здатність.
При вертикальному положенні печі тепло переміщується конвекційними потоками вгору. Збільшення споживаної потужності нагрівана зі зростанням тиску пояснюється зростанням теплопередачі за наявності конвекції. Звідси можна зробити висновок, що за підвищених тисків газові шари стають сильнопровідними. Тому краще розміщувати піч у контейнері з найменшими зазорами між нагрівачами і стінками контейнера або усувати в них конвекцію.
Таким чином, горизонтальне положення нагрівальної печі в газостаті створює кращі умови роботи, однак завантаження і вивантаження виробів з газостата краще здійснювати при вертикальному положенні. Для забезпечення і тих, і інших умов газостати ставлять на спеціальні поворотні пристрої, за допомогою яких за необхідності їм надають того чи іншого положення.
Як нагрівник у газостатах можна використовувати ніхромовий дріт для створення температур до 1200 °С. У випадку створення температур до 1500 °С доцільно використовувати молібденовий дріт. Найбільш високі температури в процесі гарячого ізостатичного пресування можна отримувати, використовуючи як нагрівач графіт у вигляді труб або спіралей. Відома конструкція промислової установки гарячого ізостатичного формування з графітової трубою як нагрівана, на якій здійснюють процес формування за температур до 3000 °С і тиску до 100 МПа. Робоча камера такого ізостата має діаметр 360 мм і висоту 370 мм.
Як робоче газове середовище в газостатах найчастіше застосовують аргон або гелій. За більш високих температур застосовують гелій, оскільки завдяки його більш високій щільності і теплопровідності стає можливим знизити конвективну циркуляцію стисненого газу та поліпшити контроль температури в зоні нагрівання.
Температуру всередині контейнерів високого тиску контролюють термопарами, які встановлюються в кожній секції нагрівана. Залежно від робочої температури застосовуються хромельалюмелеві (до 1200 °С) або вольфрам-ренієві (1650 °С) термопари. Хромель-алюмелеві термопари екранують трубками з корозійностійкої сталі, вольфрам-ренієві – молібденовими трубками. Поправки на тиск (до 150 МПа) в показання термопар вносити не слід. Контроль здійснюється безперервно й автоматично.
Для вимірювання тиску в процесі роботи використовують манганінові манометри (86 % Си, 11 % Μη, 3 % Ni), для яких опір є лінійною функцією тиску до 3000 МПа.
Газостати різноманітного призначення розроблені в СРСР ВНДІметмаш, низкою фірм Швеції, США, Англії, Німеччини тощо. Характеристики деяких з них наведені в таблиці 32.
Таблиця 32 – Технічні характеристики газостатів
| Держава | Тип | Розмір робочої камери, мм | Тиск, · МПа | Температура, · °С | |
| Діаметр | Висота | ||||
| СРСР | ГТС-300 | 140 (40)* | (100)* | 200 | 2000 |
| ГТС-2000 | 350 (100)* | (250)* | 200 | 2000 | |
| ЯО6013 | 500 (320)* | (1000)* | 200 | 1500 | |
| ЯО6015 | 560 (340)* | (550)* | 200 | 1300 | |
| КП379 | 900 (630)* | (1700)* | 200 | 1300 | |
| Я06022 | 1600 (1100)* | (2000)* | 200 | 1300 | |
| ГУ40 | 1800 (1300)* | (1500)* | 150 | 1200 | |
| США | - | 76,2 | 381 | 70 | 1200 |
| - | 50,8 | 203 | 70 | 1570 | |
| - | 690 | 280 | 105 | 1650 | |
| Англія | - | 76 | 305 | 105 | 1450-1700 |
| - | - | - | 105 | 2225 | |
| - | - | - | 350 | 2225 | |
| Швеція, фірма · "ASEA" | QJH20 | 260-270 | 800-1700 | 100 | 450 |
| QJH40 | 260-270 | 800-1700 | 200 | 450 | |
| QJH 100 | 550-580 | 700-2250 | 160 | 450 | |
| QJH 125 | 550-580 | 700-2250 | 200 | 450 | |
| QJH200 | 880-920 | 650-2200 | 160 | 450 | |
| QJH 320 | 970-1020 | 650-2200 | 200 | 450 | |
| QJH 320 | 1140-1210 | 600-2150 | 160 | 450 | |
*- розміри виробу.
Загальний вигляд ізостата конструкції ВНДІметмаш з нижнім завантаженням оболонки з порошком показаний на рисунку 94. Конструкцією передбачена основа 1, на якій розміщені стійка 2 та рама 6. На стійці кріпиться контейнер 7 з водним охолодженням. З торців контейнер закритий сталевими верхньою 4 і нижньою пробками. Нижня пробка складається з проміжної 9 і основної 10. На проміжній пробці кріпляться нагрівач 8 і термозахисні екрани. На основній нижній пробці розміщується заготівка, що пресується.
Обидві нижні пробки за допомогою механізму переміщення 3 можуть утримуватися в будь-якому положенні відносно контейнера. а також пересуватися по вертикалі і встановлюватися в положенні завантаження або вивантаження пресованих виробів. Пробки сприймають осьові зусилля від дії тиску газу в камері і передають їх на раму газостата б, що складається з верхнього і нижнього ригелів і встановлених між ними стійок, скріплених обмоткою з високоміцної стрічки, намотаної з попереднім натягом. Рама газостата виконана рухомою і встановлена на візку з ручним приводом 11. На верхньому ригелі рами розміщений домкрат 5, який служить для осаджування пробок контейнера після закінчення робочого циклу.
Рисунок 94 – Загальний вигляд ізостата конструкції ЦНДІметмаш
Загалом робочий цикл пресування з використанням газос- татів складається з таких етапів.
Спочатку готують контейнер з ущільнюваним порошком. Для цього порошок засипають у металеву оболонку, виконану за формою деталі, віброущільнюють, вакуумують та герметизують його заварюванням.
Підготовлений таким чином контейнер розміщують на нижній пробці і вставляють в робочу камеру ізостата.
Після герметизації камери і її закріплення за допомогою рами ізостата або іншого пристрою, камеру 3-4 рази вакуумують та продувають (промивають) робочим газом.
Далі створюють попередній тиск газу в робочій камері. Для цього камеру сполучають з газовими балонами і в подальшому тиск збільшують за допомогою компресора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і технологія пресування порошкових матеріалів» автора Степанчук А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія й обладнання ізостатичного пресування“ на сторінці 8. Приємного читання.
