Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

20. Дарунок без натяку на віддарунок зустрічний,

Дарунок як самопожертва зоветься саттвичним.

21. Коли ж він із наміром небезкорисливим даний,

Він із розрахунку, і Богу такий не жаданий.

22. А дар недостойному, даний з презирством ганебним,

Невчасний, нечесний — такий дар вважається темним.

23. Ом тат сат — три різні наймення для брагмо одного,

Брамини, і веди, і жертви виходять від нього,

24. Хто брагмо осяг, вимовляє той ом молитовне,

Завжди перед подвигом або обрядом жертовним.

25. А тат вимовляють, підносячи Богові жертву,

Щоб плоть вгамувати, зробити живу, а не мертву.

26. Цим словом завжди визначається благо загальне,

Воно спонукає людину на діло похвальне.

27. Сат — поряд із жертвою, з подвигом мужнім без страху,

Сат — поряд з діянням заради єдиного брагмо.

28. Асат — звуться жертви, любові теплом не зігріті,

Ніщо вони, Арджуно, в цьому і в іншому світі».

ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА

ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ