Розділ «Кафизма сьома»

і нині...

Псалом 49

Псалом Асафа.

1 Бог богів, Господь заговорив і кличе землю від сходу сонця до заходу.

2 Від Сіону велич краси Його, Бог явно йде, Бог наш, і не мовчить.

3 Перед Ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.

4 Він кличе небо з висоти і землю — судити народ Свій.

5 «Зберіть до Мене святих Моїх, що стали в завіт зо Мною при жертвах!»

6 Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей — Бог.

7 «Слухай, народе Мій, Я буду говорити; Ізраїлю! Я буду свідчити на тебе. Я — Бог, твій Бог.

8 Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди передо Мною.

9 Не прийму телят із дому твого, ані козлів із дворів твоїх,

10 бо Мої всі звіри лісові і тварини на всіх горах.

11 Я знаю все птаство небесне і вся краса поля передо Мною.

12 Коли б Я захотів їсти, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.

13 Хіба Я їм м’ясо телят, чи п’ю кров козлів?

14 Принеси Богові жертву хвали і віддай Всевишньому обітниці твої.

15 І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».

16 А до грішника каже Бог: «Нащо говориш ти про устави Мої і завіт Мій береш у вуста свої?

17 Ти ж зненавидів накази Мої і слова Мої кидаєш поза себе.