Розділ «Кафизма шоста»

8 а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що ненавидять нас.

9 Тобою, Боже, будемо хвалитися кожного дня, і ім’я Твоє будемо славити повіки.

10 А тепер Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.

11 Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.

12 Ти, як овець, віддав нас на заріз і розсіяв нас поміж народами.

13 Ти без вигоди віддав народ Свій і не підвищив ціни на нас.

14 Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.

15 Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.

16 Кожний день сором мій передо мною, і стид покриває лице моє

17 від голосу гнобителя й наклепника, від погляду ворога й месника.

18 Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили заповіту Твого.

19 Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,

20 коли Ти побив нас у землі страждань і тінню смерти покрив нас.

21 Бо якби ми були забули ім’я Бога нашого та простягнули руки свої до бога чужого,

22 то чи не покарав би нас Бог? Він бо знає таємниці серця.

23 Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожного дня, ми стали, як ті вівці, що на заріз.

24 Встань, Господи, чого мовчиш Ти? Обізвися і не відкидай нас докраю.

25 Нащо ховаєш лице Твоє, забуваєш тугу та біду нашу?

26 Бо душа наша в порох кинута і серце наше в землю втоптане.

27 Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас задля імени Твого.