Розділ «Кафизма п’ята»

Псалом 34

Псалом Давида. Пророчий.

1 Суди, Господи, тих, що судять мене, побори тих, що поборюють мене.

2 Візьми зброю Твою і щит, і стань на поміч мені.

3 Вийми меча й загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».

4 Нехай осоромляться ті, що шукають душі моєї. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.

5 Нехай стануть вони, як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх. 6 Нехай дорога їх буде темна й слизька, і ангел Господній нехай жене їх.

7 Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.

8 Нехай же несподівано прийде загибель на нього, і сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.

9 А душа моя буде радіти Господом, буде втішатися спасінням від Нього.

10 Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш слабого від сильного, бідного і вбогого від гнобителів його».

11 Поставили проти мене свідків неправдивих; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.

12 Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.

13 Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя не спинялась від серця мого.

14 Наче за приятелем, або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.

15 А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться збільшити рани мої, лають мене, не знаю, за що;

16 насміхаються, скрегочуть на мене зубами.

17 Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їх, від левів — самотню мою.

18 Я буду прославляти Тебе у зборах великих. Серед численних народів буду вихваляти Тебе.

19 Нехай не тішаться надо мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгуються очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.