Розділ «Кафизма четверта»

8 Буду радуватися й веселитися милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на приниження моє і визволив з недолі душу мою.

9 Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.

10 Помилуй мене, Господи, бо я в тісноті; висохло від горя око моє, і душа моя, і все нутро моє.

11 Бо до краю доходить у журбі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх виснажилася сила моя і кості мої висохли.

12 Від нападу ворогів моїх я став посміховиськом у сусідів моїх і пострахом для знайомих моїх; ті, що бачили мене, геть тікають від мене.

13 Мене забули в серцях своїх, як померлого; я став наче посуд розбитий.

14 Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться вирвати душу мою.

15 Але я на Тебе, Господи, надіюся і кажу: Ти — Бог мій.

16 В руках Твоїх доля моя. Визволи мене з руки ворогів моїх, від гнобителів моїх.

17 Проясни лице Твоє до раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.

18 Нехай не осоромлюся тим, що вдаюся до Тебе, нехай осоромляться нечестиві.

19 Нехай у пеклі замовкнуть уста улесливі, що говорять проти праведного неправдиво, гордовито та зневажливо.

20 Яке велике множество добра в Тебе, Господи, яке зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, що наготовив Ти для тих, що надіються на Тебе перед синами людськими!

21 Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровою Твоєю від сперечань народних.

22 Благословенний Господь, що явив мені дивну милість Свою в місті оборонному!

23 А я був сказав у нестямі моїй: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я благав Тебе.

24 Любіть Господа, всі праведники Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і аж надто відплачує тим, що поводяться гордовито.

25 Будьте мужні і нехай кріпиться серце ваше, всіх, що надієтеся на Господа.

Псалом 31

Псалом Давида. Повчання.